Службовець на велосипеді
Заплющіть на хвилинку очі й уявіть собі типового держслужбовця, який зранку їде на роботу, а увечері повертається додому. Діловий костюм, світла сорочка, краватка — це обов’язкові правила дрес-коду. А для відчуття свого статусу і значимості сучасному чиновнику потрібен автомобіль. «Це все відносно, в Європі до таких речей ставляться зовсім по-іншому», — вважає Ігор Чусь, держслужбовець одного з відділень Антимонопольного комітету України. На свою роботу він їздить на велосипеді, і зовсім не тому, що ще не назбирав на автомобіль. Велосипед — його захоплення та ідеологія. У вільний від роботи час він займається велотуризмом, за кілька років здійснив велосипедні подорожі Угорщиною, Австрією, Словаччиною, Росією. У робочі будні велосипед — також основний вид транспорту для Ігоря Чуся. Приїжджаючи до офісу, він перевдягається вже там у діловий костюм і береться за роботу.
«Це всіх дивує: як це так, у нашій країні так не прийнято, — розповідає Ігор. — Я був у Відні і спостерігав, як їдуть у дороженних костюмах, у лакових туфлях, у краватках на велосипедах. Відень узагалі вражає культурою велоруху. Всюди —спеціальні доріжки. Дивуюся: скільки у нас таких людей, яким від домівки до роботи кілометрів два, а вони сідають за кермо автомобіля. Хоча велосипедистів у Чернігові теж багато, та умов для них немає — ні велодоріжок, нічого».
Ігор Чусь цікавий не тільки тим, що надає перевагу велосипеду, а не машині. Він серйозно займається східними бойовими мистецтвами, зокрема айкідо, а відносно недавно опановував практику тайського масажу. Причому навчатися цій справі їздив на батьківщину цього масажу — до Таїланду. Такі заняття оздоровлюють тіло і дух, повертають душевну рівновагу. Я в цьому переконалася, коли поспілкувалася з Ігорем Чусем. Молодий, енергійний, відкритий, він здається людиною сильною і щасливою.
Травма і лотерея
У дитинстві Ігор Чусь отримав серйозну травму хребта — його збила машина.
«Тут або ти виборсаєшся, або станеш інвалідом. Той хлопець, якому разом зі мною робив операцію, досі на інвалідності. У мене теж були проблеми, і я зрозумів, що потрібно займатися здоров’ям. Після операції я два тижні лікувався в лікарні, дуже сильно тягнуло ногу. Після лікування легше не стало. Кілька років тому був на заняттях з йоги, і в якийсь момент відчув велике полегшення. Так я зрозумів, наскільки сильні ці східні практики».
Отож йога, бойові мистецтва і велотуризм стали потрібними для того, щоб підтримувати здоров’я.
Цікаво, що перший велосипед Ігор Чусь виграв у лотерею. «Йшов по місту, мені вручили флаєр — мережа магазинів канцелярських виробів проводила акцію. Треба було прийти в день розіграшу призів, я прийшов і виграв велосипед. Відтоді я зацікавився велотуризмом. Спочатку поїхав на велосипеді у Крим, потім була Росія — доїхали до Кавказу. Потім виникла ідея — в Європу на велосипеді. З Чернігова в той час ніхто таким не займався. До мене приєдналися знайомі, пару людей знайшов через Інтернет».
Угорщина, Словаччина, Австрія, Чехія, Болгарія. Поїздки на велосипеді, ночівля у наметах і спальних мішках на околицях європейських міст — такі подорожі більш економні для гаманця, ніж за звичайною туристичною путівкою. Крім того, вважає Ігор, вони більш цікаві.
— Велотуризм — це погляд на країну ізсередини. Те, що бачать звичайні туристи, — відсотків 30 від того, що там можна побачити. 2009 року їздив у Чорногорію. Це одна з найкрасивіших країн Європи. До самої країни ми їхали екскурсійним автобусом. З нами була група звичайних туристів, які зупинилися в готелі біля моря, а ми два тижні каталися країною. Коли повернулися до цієї групи, запитуємо: «Що ви бачили?» «Ми тут на пляж сходили, в ресторан, на екскурсію кудись проїхали». І все? Я починаю розповідати: ми були у долині річки Тари, де друга за розміром після Колорадської ущелина. Бачили найбільше після Байкалу сховище прісної води. Постійно контактували з місцевими жителями. Якщо хочеш відчути душу країни, сідай на велосипеда та їдь — щоб перед тобою не скло стояло, а вільний вітер у вухах.
— Для таких подорожей потрібен надійний велосипед, який не обламається в дорозі…
— Мій велосипед — збірна конструкція. Сам його збираю, запчастини міняю. Це вже ціла наука. На базарі деталей не купую, бо для подорожей вони дуже ненадійні, найбільш дешевого рівня. Краще купувати у спеціалізованих магазинах. Узагалі велосипед з амортизаційною вилкою, який коштує до 3 тисяч, — це імітація велосипеда.
«Убивати і лікувати»
— Звідки з’явилося захоплення тайським масажем?
— Людина, яка довго займається бойовими мистецтвами, рано чи пізно відчуває потребу когось лікувати. Якщо ти зможеш людину вбити чи покалічити, потрібно вміти відновити і вилікувати. У Японії найкращими лікарями були воїни.
— Чому з усіх бойових мистецтв Ви обрали айкідо?
— Усі інші мистецтва передбачають застосування обмеженої кількості технік. Якщо порівняти карате, кікбоксинг та інші, великої різниці між ними немає. Завдання цих бойових мистецтв — перемогти людину. Завдання айкідо — вижити, не дати можливості людині вийняти зброю. У технічному плані воно дуже складне, ти можеш удосконалюватися в ньому все життя. Воно корисне для здоров’я — тут ніхто нікому не розбиває обличчя кулаками. У парі з іншим ти відпрацьовуєш техніки, працюєш із мечем, з палкою. В айкідо немає спарингів — немає духу змагання, тут один одному допомагають. У спорті виховується егоїзм: людина займається з установкою бути «швидше, краще, сильніше». Це закінчується рано чи пізно розчаруванням, тому що сьогодні ти сильніший, а завтра тебе перемогли. А в айкідо все зовсім по-іншому.
Еротичний масаж — міф
— Існує міф, що видом тайського масажу є еротичний. Це зовсім не так. Тайський масаж ніколи не роблять без одягу — тільки в одязі. У монахів торкання до голого тіла були не прийняті, це дуже цнотливий масаж. Справжній тайський масаж — як таїнство. Його заснував особистий лікар Будди. Починається з молитви і закінчується. Той, хто робить масаж, повинен перебувати в особливому духовному стані. Так само, як йога, тайський масаж покращує загальний стан організму, омолоджує, збільшує рухливість суглобів, покращується кровообіг… Але, крім такої дії на організм, відбувається вплив на психологічний стан, на душу.
Вікторія ГАВРИК
Скорочено. Повністю читайте в газеті "Сіверщина" за 5 липня
| Читайте також |
| Коментарі (0) |