"Слава!" замість "Ура!"

Символи та знаки правлять світом - казав філософ. Виявлені у слові - насамперед.

На Софійській площі, де Президент представив новообраного предстоятеля об'єднаної православної Церкви митрополита Київського і всієї України Єпіфанія, хтось таки раз спробував крикнути "Ура!" та його не підтримали. І замість монгольсько - московського "гурра!" весь час лунало наше, українське: "Слава!".
Пригадую, в радянській школі ми вчили вірша Тичини, де було: "Слава! Слава! - покотилось та й лягло до ніг" і думали, що то ж про червоного, комуняцького бійця, а насправді ж то він писав про бійця УНР. Бо тільки українці кричали в бою "Слава!", а московити - "Ура!".

На Софійській історичній площі вигукували "Слава!" не раз - Вселенському патріарху Варфоломію, Президенту Петру Порошенку, особливо коли він цитував про москальські шутки від Маяковського, про "Мішку", якому треба повертатися в його "сказочний лєс". Славили - з прислуховуванням до його подвигу самозречення - Патріарха Філарета, який подолав гординю, створивши Церкву і не очоливши її...

Патріарх Філарет - мудрий майже 90-річний старець, показав політикам приклад, який буде записаний у віки і колись стане однією з підстав для канонізації. Аксіос!

...Да, і до речі, сьогодні на недільних літургіях, якщо поминатимуть зрадника України і матері - Церкви Онуфрія (Березовського), колишнього митрополита київського, то кидатимуть розпечений вугіль на його голову і на російську церкву, якій він служить. Бо титул митрополита він, як то й попередив Вселенський патріарх, Онуфрій відсьогодні втрачає. А набуває також слави. Слави сумнівної, бо то слава зради.

Василь ЧЕПУРНИЙ