Скитські могили і сівозміни хапуг

Фіни, скити, кельти, ґоти, балти і слов'яни. Мóгили скитів у Сульсько-Десенському межиріччі пережили всіх, але навряд чи переживуть пайовиків-українців.

У межах Голінської громади Бахмацького району ці мóгили - справжня екзотика. Колись було їх 14, а тепер лише 2. Тому поквапився показати їх дівчатам на карантині.

Щоправда і ця Могила-Роблениця вже не голінська. Із середини 1960-их років віддана сусідам - Григорівці (голінці мешканців Григорівки називають дещо зневажливо - пристанí, бо оселені Михайлом Скоропадським на козацькому Біловезькому степу).

Робленицю щороку обсівають кукурудзою - не виняток і нинішній сезон. Ген далі - молоденька соя і скажено-жовтий ріпак.

Колись за таку "сівозміну" хазяїна б мовчки розкозачили. Але тепер - нічого. Власниці паїв фоткаються у морі жовтого ріпака - наприкінці року їм дадуть 20-40 тис грн. Инші теж багатіють - у районі кажуть 7 долярових мільйонерів, дехто у вільний час літає тут на приватному літачку.

З неба скитські мóгили виглядають як досадні плями.

Ну а ми раді, що в полі можна знайти несподівану тінь.

Ростислав МАРТИНЮК