«СІВЕРСЬКИЙ АКОРД»: фестиваль просто неба
Новгород-Сіверський складно не любити. І не з якихось історико - пізнавальних причин, а через його виняткову душевну екологічність. Адже, заходячи на подвір’я Монастиря, неможливо не відчути глибинну (не стільки в часовому, скільки в енергетичному вимірі) одухотвореність цього місця, піднесеність, сердечну теплоту і просвітленість. Розкішний придеснянський краєвид, що відкривається з монастирських стін, будь-якої пори року викликає естетичне потрясіння і почуття несказанної вдячності Небесному Художнику за божественну Красу. Тож не дивно, що саме тут був започаткований, і вже третє літо поспіль наприкінці липня запрошує друзів до маленького, затишного, але такого променистого, ясного багаття перший і єдиний на Чернігівщині фестиваль авторської пісні «Сіверський акорд»…
Фантастично мальовничі живі декорації (все відбувається просто неба на березі Десни), відсутність помпезності і фестивальної метушні (що співзвучно і місцю і жанру), невимушеність і легкість спілкування, а головне – свої і чужі, філософськи серйозні і дотепно жартівливі, такі, що встигли стати класикою і зовсім нові, але завжди щирі, непідробні пісні під гітару – ось що створює неповторний емоційний колорит цього творчого дійства.
Автор ідеї, організатор і президент фестивалю – Олег Кошовий - людина творчо потужна, енергійна і імпульсивна, доклав титанічних зусиль, щоб все сталося саме тут (він дуже любить своє рідне місто і прагне, аби на сіверській землі якомога частіше відбувались значні культурні події) і саме так. Дуже важливо, що у нього є команда друзів-однодумців (Д.Кошова, М. Тесленок, Р.Бочарніков, А.Голік, А. Росол, Ю. Малах, Б. Беліченко, А. Саєнок) , які плідно і безкорисливо допомагають йому у вирішенні організаційних питань, чисельних і непростих. (Важко навіть уявити собі, якою мірою непростих, бо ж, звісно, у наш час будь-який позакомерційний мистецький проект, тим більше, у такій інтелігентній, непопсовій сфері, потребує неймовірних не стільки фізичних, скільки душевних витрат. Знаю з власного досвіду, як складно пояснювати людям з бізнесового чи чиновницького середовища, що нерідко одне й те саме, які реагують виключно на шурхіт купюр, навіщо робити те, що не приносить миттєвого прибутку, і як їх тішать розмови про вищі цінності.)
І ще одна чудова несподіванка, зовсім не притаманна стосункам між творчими людьми (та ж чи тільки творчими?), де нерідко панують заздрість і нездорова конкуренція за принципом: «У сусіда згоріла хата. Дрібниця, але приємно!». На всі три фестивалі приїзжали метри авторської пісні, люди значущі і досвідчені у творчо-менеджерському відношенні, для того, щоб підтримати молодий фестиваль і допомогти в його становленні. Цьогоріч такими людьми були Ігор Добровольський, керівник сумського клубу авторської пісні «Булат» і президент однойменного фестивалю, Сергій Городничий, учасник цього ж творчого об’єднання та В’ячеслав Востряков, президент фестивалю авторської пісні «Славутич». Участь у журі, керівництво творчими майстернями і корисні поради щодо удосконалення як творчої, так і організаційної складових фестивалю – ось щедрий, щирий і безцінний внесок цих людей у прекрасну і важливу справу.
Палітра тем, настроїв, стилів, індивідуальних властивостей виконавців на «Сіверському акорді – 2011» була не стільки широкою, скільки різнобарвною і яскравою. Глибока, зворушлива, насичено образна, по-жіночому мудра пісенна поезія Ірина Єременко (м. Чернігів) торкнулася найсокровенніших струн душі слухачів. Вона пише і співає про споконвічне і нетлінне, і робить це дуже проникливо і самобутньо. Взяли за живе також внутрішньо просвітлені пісні іриної землячки Наталії Потапчук. Пісні Сергія Городничого та Артема Соколова (м. Суми), виявили бездоганний смак і виняткову виконавчу досконалість. Енергетичністю і непідробністю запам’ятались виступи Ігоря Мирюгіна (м. Українка) та Сергія Бабкіна (м. Глухів). Новгород достойно представили Євген Бурика, Павло Сирников і власне сам Олег Кошовий. Пальму першості цілком заслужено журі віддало сумчанину В’ячеславу Кобзарю (він став лауреатом фестивалю).
Але справжнім потрясінням, дійсним вибухом (не випадково альтернативне журі фестивалю присудило йому перемогу у неординарній номінації «бомба фестивалю») стали пісні Юрія Гусарука з с. Марківці Бобровицького району. Добрий гумор, несподівані, але дуже милі герої пісень ( як правило, тварини) і нестандартні суто людські ситуації, в які вони потрапляють і з яких дуже своєрідно виходять, казково - притчова, «мультяшна» колористика пісень Юрія, оригінальність їх звукової і артистичної подачі, тепле енергетичне випромінення, що вони несуть – все це не залишило сумніву, що Юрій – яскраве творче явище з прекрасними (дай, Боже!) перспективами.
Загалом, «Сіверський акорд» і цього року виявився напрочуд гармонійним (гармонія з Вічним і Неприходящим, з природою, один з одним). Певен, що він не зможе залишитись непочутим у жахливій какофонії нашого хворобливого часу…
Олександр НОРОВ
| Читайте також |
| Коментарі (1) |
|
| |
0
