Сітки під партою у Довженка

У 1942 році Олександр Довженко написав текст, який назвуть його Голготою. «Україна у огні», майбутній кіносценарій про страшні руйнування і жертви в Україні, яка стала першим у СРСР і головним полем битви проти нацистів.

Кіносценарій потрапив до Берії і Сталіна. Сталін був страшенно обурений національним духом тексту, «відходом від інтернаціоналізму» (справді, як міг бути головним героєм трагедії не росіянин, а українець?)
Скликали навіть спеціальне засідання ВКП(б), де Сталін назвав Довженкову «Україну в огні» «ревізією лінінізму».

Ось щоденниковий спогад Довженка про цей день: «Тридцять першого січня 1944 року мене було привезено в Кремль. Там мене було порубано на шмаття і окривавлені частини моєї душі було розкидано на ганьбу й поталу на всіх зборищах... Я тримався рік і впав. Моє серце не витримало тягаря неправди й зла. Я народився і жив для добра і любові. Мене вбила ненависть великих якраз у момент їхньої малості».

Сьогодні ми з PEN Ukraine були на Довженковому подвір’ї у його рідній Сосниці. У меморіальному музеї під старою музейною партою складені оці старанно сплетені маскувальні сітки, які знову захищатимуть сьогоднішню Україну в огні від тих самих ненависників «у момент іхньоі малості». У війні, яку ведуть проти українців іхні ідейні спадкоємці.

Як усе переплетено і злито у цій війні! Як вона гостро оприявнює усе найважливіше і найболючіше!

Мирослава БАРЧУК