Сільський вечір

Копирсався вечір в темному запічку.
Накришив цибулі,поглядав на свічку.
Наливав олію, смажив на вогні
І варив картоплю в чорнім казані.

Підкидав він дрова, готував вечерю.
Ніч не забарилась, сіла на постелю.
Темні в неї вії і звабливі очі.
Подушки пухові і мрії дівочі.

Запахла картопля і цибуля пахла.
В грубці вже жарина дотлівала й чахла.
Вечір опустився в хаті на коліна
І зігнулась в нього від роботи спина.

Натрудився дуже, треба відпочити.
Обійняти нічку, любити, любити.
Плакали ікони, лоєм свічка блима
І душа молилась чиста і ранима.

Галина ПОТОПЛЯК