Сільська іронія про інфляцію та кризу

— Ой, ти чула, кума, йде нова біда —
Інфляції, кажуть, сестра молода.
А звуть її кризою, казали мені.
Ох, як же нам вижити тут, у селі?

— Не бійся, кумасю, ми не помремо!
До всякого звикло вже наше село.
У кожного ж з нас є клаптик землі,
Тож виживуть люди і тут — у селі!

Є в нас на городі щавель, часничок,
Капустка, картопелька, хрін, бурячок,
Петрушка, морквинка, цибулька, горох…
Авжеж живі будем, поможе нам Бог.

— А як же леліяти внуків, дітей,
Коли нема грошей тепер у людей?
— А так же, кумасю, як древні жили —
Без цивілізації ж люди були!

Із липового лика сплетемо личаки,
Для одягу зробимо з льону нитки,
Соломою вкриємо хатку свою
І будемо жити, неначе в раю!

Валентина ГРОМАДСЬКА,
смт Макошине,
Менський район