Школа - тризуб і школа на закриття
Першого вересня діти Седнева і трьох довколишніх сіл сядуть за парти дивовижної школи. Велика, схожа більше на палац, оснащена сучасними меблями і технологіями, такій школі були б раді в будь-якому обласному центрі, та й столиці також. Однак не всі сприймають цю подію радісно. Частина батьків із села Нове, що за 5 км від Седнева, стурбована, що для того, аби наповнити гігантський навчальний заклад учнями, довелося закрити «трирічку» у їхньому рідному селі. А це була не просто початкова школа — найбільша в Чернігівському районі, в ній навчалося 20 учнів. Тепер же малеча 6–7 років їздитиме автобусом — дітей такого віку відпускати за кілометри батькам страшно.
Седнівський палац
Безперечно, для Седнева будівництво сучасної школи — великий плюс. Раніше діти з мальовничого селища навчалися в маєтку Лизогубів. Приміщення хоч і красиве, з особливою аурою, однак не дуже пристосоване як для навчального закладу. За словами селищного голови Олексія Мариніна, скоро в ньому планують відкрити музей, маєток уже передали у власність заповіднику «Чернігів стародавній».
Нову школу, яка має форму тризуба, якщо дивитися на неї з висоти пташиного польоту, спроектував архітектор Вільям Жигінас. Ініціатором її будівництва був Віктор Лазар, тодішній голова районної адміністрації. Школа-тризуб обійшлася державі в 40 мільйонів гривень. Виділяли частинами — спочатку у 2007 році, потім будівництво зупинилося, а півтора року тому активізувалося знову.
Про всі переваги навчального закладу розповідає директор Валерій Іванов:
«Школа розрахована на 240 учнів і 35 вихованців дитсадка. Нині в ній будуть навчатися 182 учні. У школі сучасний лінгафонний кабінет для вивчення іноземних мов, комп’ютерний клас (поки що вирішується питання, щоб провести швидкісний інтернет), антисколіозні меблі — в кожному класі їх розмір відповідає віку дитини, крім того, є можливість регулювати парти і стільці відповідно до зросту. Сучасний спортзал 12 на 24 метри, майданчики для волейболу, футболу, гандболу зі спеціальним покриттям. Це буде школа всебічного естетичного розвитку дитини, в ній будуть кабінет кулінарії, швейна майстерня, майстерня для хлопчиків із верстатами для роботи по дереву й металу. Ми плануємо оновити гурткову роботу, щоб діти навчалися хореографії…»
Загалом площа всіх ділянок, включаючи шкільні приміщення, гаражі, котельню і майданчики, — 3,8 га. Сама школа чималенька, очевидно, її опалювати буде не так уже й просто. Директор школи говорить: «ВАТ «Домобудівник» — компанія, яка займалася будівництвом школи, дотримувалась енергозберігаючих технологій — утеплювали стіни, вікна тощо. У дитсадку буде тепла підлога. Крім того, є дві котельні — одна на газовому опаленні, а інша — на альтернативному пальному».
Жертви гігантоманії
Попри все захоплення, яке викликає навчальний заклад, залишається кілька питань. Навіщо його будували таким великим? Адже дітей у Седневі та довколишніх селах значно менше, якщо зараз на 240 місць набрали лише 182 учні. А чи буде народжуватися більше дітей у майбутньому? Песимістичні прогнози демографів усі знають.
Складається враження, що це — гігантський піар-проект Партії регіонів перед виборами (до речі, курував будівництво школи пан Чечетов). А всі знають потяг до гігантоманії партії влади: якщо вже будувати, то щось грандіозне і пафосне, щоб про це багато говорили: то стадіони, тепер ось школу. А потім уже думати, де для такої школи набрати дітей.
Те, що закрили школи в селах Черниш і Клочків, можливо, виправдано. У Клочкові школа була 9-річна, а дітей було 10. У Черниші — 24 дитини, що для дев’ятирічки також небагато. А ось село Нове мало достатньо велику початкову школу з 20-ма дітьми, яку все-таки вирішили закрити.
Батьки, з якими вдалося поспілкуватися, коли ми приїхали до села, говорили занепокоєно:
«Куди оце таких дітей відпускати? Хай би з 5 класу ходили в Седнів, а поки маленькі — краще ж біля дому. Ось поїде дитя. А раптом автобус зламається чи ще щось? Старшачки прийдуть додому, а таке дитя хіба прийде? — говорить мати майбутнього першокласника Світлана Готун. — Мої старші діти вже давно навчаються в Седневі. Другий раз нема бензину, автобус не ходить — діти кілька днів удома сидять. Або буває таке, що туди автобус відвезе, а назад — зламається. Дитя назад додому саме приходить, приносить чобітки в руках порвані».
«Тут діти уроків не пропускали ніколи — хоч на вулиці мороз. Ми, батьки, могли прийти посидіти на уроці, і на свято до дітей прийти, — говорить мама Оксана Пугач. Її старша дитина навчається в Седневі, молодша піде в перший клас. — Будівля в нас не аварійна, затишні класи».
Будівля справді непогана як для сільської школи. Двоповерхова, охайне подвір’я і затишні класи, туалет і раковина — у приміщенні. Директором школи в Новому була Ніна Лісова.
«У школі я працювала з 1976 року. Донедавна в Чернігівському районі залишалося 5 початкових шкіл, наша була найбільша за кількістю — 20 учнів. Якщо, наприклад, у Жеведі 6 учнів, у Новоселівці — 10. І на підході у нас в селі ще 32 дітей-дошкільнят, — говорить Ніна Лісова. — Уже в минулому році нам повідомили, що Нове, Черниш і Клочків увіллються в нову школу. Працівники школи та батьки сприйняли цю інформацію в штики.
Нам доводили, що Седнівська школа сучасна, претендує на звання найкращої сільської школи в країні, що буде оснащена найкращими технологіями, що діти будуть отримувати якісні знання. Батьки у квітні написали колективного листа — збирали підписи по селу. Підписувалися ті, чиї діти вже ходять у школу і чиї ще мають піти. В село приїжджав голова селищної ради, завідуючий райвно, директор седнівської школи. І нам розповідали, що діти, якщо тут залишаться, будуть відставати у навчанні і таке інше. І деяких батьків це все-таки переконало».
Тепер у Новому залишиться тільки дитячий садочок. Мої співрозмовники не раз повторюють фразу: «Доки живе школа — живе і село». Ніна Лісова розповідає, як на зборах села жителі були проти закриття навчального закладу і як їх переконували: «Прийшли на перші збори батьки, вони були проти закриття школи в Новому. Голова каже, що це не громада, це зацікавлені особи. Ціле літо тримали нас у напрузі, ми не знали, чи закриють нас, чи ні. 23 липня сход громади. Цього разу прийшли і батьки, і пенсіонери, які теж переживали за те, що не буде в нас школи. Збори громади знову закінчилися нічим — за закриття школи не проголосували. На сесії районної ради, натомість, голова відзвітував, що пройшли збори, де батьки дали згоду, було тільки кілька літніх людей проти, а батьки — за. А через кілька днів голова приїхав у село, індивідуально спілкувався з батьками і назбирав підписів за закриття школи»
Вікторія ГАВРИК
Скорочено. Повністю читайте в газеті "Сіверщина" за 30 серпня
| Читайте також |
| Коментарі (4) |
|
| |
