Щоденник Літа: водоспад у Павлівці
Напевно, сьогодні найлогічнішим було б щось написати про ППО, ракети, грім грози...
Але мені все перекрив шум водоспада у Павлівці. Згадую, як вперше його побачила колись. Навіть не пам'ятаю рік. Але тоді всі почали їздити подивитися на цю красу: як з смарагдового затону, перекритого бетонними блоками, вода переливається і тече вже бурхливим потоком далі в Десну. І цей шум води заворожував. І вид потоків, що розбиваються об каміння. Ми ще тоді в спокійній частині затоки скупатися змогли.
Зараз це все заросло ряскою, осотом, лататтям. Але ця природна краса ще яскравіше і цікавіша.
Тож насолоджуватися було чим під шум води.
А ППО, ракети - це дійсно серйозно. Але так хочеться, щоб наступного року ФБ лише нагадував про це, а в реальності ми про це б забули. І щоб був лише шум води і гуркіт грому.
Ірина ЛОМОНОС
Але мені все перекрив шум водоспада у Павлівці. Згадую, як вперше його побачила колись. Навіть не пам'ятаю рік. Але тоді всі почали їздити подивитися на цю красу: як з смарагдового затону, перекритого бетонними блоками, вода переливається і тече вже бурхливим потоком далі в Десну. І цей шум води заворожував. І вид потоків, що розбиваються об каміння. Ми ще тоді в спокійній частині затоки скупатися змогли.
Зараз це все заросло ряскою, осотом, лататтям. Але ця природна краса ще яскравіше і цікавіша.
Тож насолоджуватися було чим під шум води.
А ППО, ракети - це дійсно серйозно. Але так хочеться, щоб наступного року ФБ лише нагадував про це, а в реальності ми про це б забули. І щоб був лише шум води і гуркіт грому.
Ірина ЛОМОНОС
Читайте також |
Коментарі (0) |