Щоб відповіли!

Сьогодні була свідком прощання бабусі з восьмирічною внучкою, яка поверталася з мамою у Бельгію, де вони опинилися в перші дні повномасштабки. Божечки, як дитинка плакала, як вона просила бабусю лишити її в Києві і маму, щоб не їхати нікуди з дому. Словами не передати.

А потім дорогою натрапила на сюжет в соцмережах про те, як маленький хлопчик ні на крок не відходить від тата-військового, який прийшов у відпустку, бо боїться, що той знову піде на війну. Дитина ще не усвідомлює до кінця, що тато не може лишитися, як би він міцно його не тримав...

Хочеться, щоб ті падли, які вкрали у наших маленьких українців дитинство, відповіли за кожну дитячу сльозинку. І взагалі за все відповіли.

Тетяна ЧЕРЕП - ПЕРОГАНИЧ