Що робити з "Єдиним марафоном"?
Прем’єр Шмигаль відповів «це недоцільно» на петицію з закликом скерувати на армію гроші, які зараз виділяються на марафон. Формулювання пацавате, але по суті Шмигаль справді не може забрати гроші в марафону, адже ці гроші забезпечують виконання рішення РНБО/президента про «єдину інформаційну політику». В час війни розпорядження верховного головнокомандувача треба виконувати, навіть якщо з ними не погоджуєшся.
Що ДОЦІЛЬНО зробити з марафоном натомість? Я би пропонував таке:
1. Скасувати рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 березня 2022 року «Щодо реалізації єдиної інформаційної політики в умовах воєнного стану», яке робить марафон «Єдині новини» обов’язковим і безальтернативним форматом суспільно-політичного телемовлення (принаймні, на державному частотному ресурсі).
2. Повернути ефір трьом каналам «Європейської солідарності», які відключили на підставі цього рішення, бо вони не транслювали марафон. Якщо вони, звісно, ще хочуть цей ефір мати.
3. Анонсувати день завершення марафону — наприклад, 31 серпня 2024 року. До цього часу всі встигнуть підготуватись до переформатування роботи.
4. 31 серпня 2024 року о 23:59 припинити марафон. А конкретніше:
— Дати Суспільному працювати на своєму Першому каналі у власному форматі відповідно до статуту і місії в межах бюджету НСТУ;
— Дати комерційним мовникам робити все, що вони хочуть, зі своїми каналами своїм коштом;
— Створити на базі державного каналу «Рада» цілодобовий інформаційний канал, нехай він називається «Єдині новини», який буде офіційним офіціозом — якщо це так потрібно владі. І нехай працює в межах бюджету каналу «Рада» до завершення війни. Можна навіть ухвалити нову постанову про єдину інформаційну політику в межах каналу «Рада». Потім закриємо.
5. З 1 вересня припинити фінансування комерційних каналів-виробників марафону з бюджету.
6. Залишок грошей, закладених на виробництво контенту для «Єдиних новин» на 2024 рік, розподілити на відкритих конкурсах (наприклад, через Український культурний фонд) як гранти на виробництво суспільно важливого контенту — документальних фільмів, просвітницьких програм, матеріалів про війну тощо. Аби на ці гроші могли претендувати всі спроможні виробники на ринку, а не тільки п’ять комерційних компаній і Суспільне. Контент можна показувати на «Раді», Суспільному або на інших охочих каналах, якщо їм бракує контенту власного виробництва.
7. З нового 2025 року закладати в бюджет (невеликі) гроші на такі відкриті конкурси.
Все.
Суспільне буде Суспільним, державне — державним, приватне — приватним. Усі робитимуть новини і токшоу, які транслюватимуть кожен на своєму каналі. Мовники рятуватимуть чи ганьбитимуть кожен свій бренд. Люди будуть дивитись те, що захочуть, або не будуть дивитись нічого. Якщо хтось із мовників з’їде з котушок і почне працювати проти національної безпеки, закон про режим воєнного стану дає владі право індивідуально розібратись у такій ситуації (див. «Наш», Перший незалежний, Ukrlive). І все буде доцільно.
Отар ДОВЖЕНКО
Що ДОЦІЛЬНО зробити з марафоном натомість? Я би пропонував таке:
1. Скасувати рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 березня 2022 року «Щодо реалізації єдиної інформаційної політики в умовах воєнного стану», яке робить марафон «Єдині новини» обов’язковим і безальтернативним форматом суспільно-політичного телемовлення (принаймні, на державному частотному ресурсі).
2. Повернути ефір трьом каналам «Європейської солідарності», які відключили на підставі цього рішення, бо вони не транслювали марафон. Якщо вони, звісно, ще хочуть цей ефір мати.
3. Анонсувати день завершення марафону — наприклад, 31 серпня 2024 року. До цього часу всі встигнуть підготуватись до переформатування роботи.
4. 31 серпня 2024 року о 23:59 припинити марафон. А конкретніше:
— Дати Суспільному працювати на своєму Першому каналі у власному форматі відповідно до статуту і місії в межах бюджету НСТУ;
— Дати комерційним мовникам робити все, що вони хочуть, зі своїми каналами своїм коштом;
— Створити на базі державного каналу «Рада» цілодобовий інформаційний канал, нехай він називається «Єдині новини», який буде офіційним офіціозом — якщо це так потрібно владі. І нехай працює в межах бюджету каналу «Рада» до завершення війни. Можна навіть ухвалити нову постанову про єдину інформаційну політику в межах каналу «Рада». Потім закриємо.
5. З 1 вересня припинити фінансування комерційних каналів-виробників марафону з бюджету.
6. Залишок грошей, закладених на виробництво контенту для «Єдиних новин» на 2024 рік, розподілити на відкритих конкурсах (наприклад, через Український культурний фонд) як гранти на виробництво суспільно важливого контенту — документальних фільмів, просвітницьких програм, матеріалів про війну тощо. Аби на ці гроші могли претендувати всі спроможні виробники на ринку, а не тільки п’ять комерційних компаній і Суспільне. Контент можна показувати на «Раді», Суспільному або на інших охочих каналах, якщо їм бракує контенту власного виробництва.
7. З нового 2025 року закладати в бюджет (невеликі) гроші на такі відкриті конкурси.
Все.
Суспільне буде Суспільним, державне — державним, приватне — приватним. Усі робитимуть новини і токшоу, які транслюватимуть кожен на своєму каналі. Мовники рятуватимуть чи ганьбитимуть кожен свій бренд. Люди будуть дивитись те, що захочуть, або не будуть дивитись нічого. Якщо хтось із мовників з’їде з котушок і почне працювати проти національної безпеки, закон про режим воєнного стану дає владі право індивідуально розібратись у такій ситуації (див. «Наш», Перший незалежний, Ukrlive). І все буде доцільно.
Отар ДОВЖЕНКО
| Читайте також |
| Коментарі (0) |