Що пити будемо?

По всій Україні всім нас...ть на стан річок, озер, лісів та й самих себе.

Це річка мого дитинства - Удай. До речі, я так назвав своє перше підприємство. На його берегах знаходять інструменти перших людей, про скіфів, кімерійців і тих, хто був пізніше, навіть не кажу. Можна знайти залишки амфор - зрозуміло, що з північного Чорномор'я їх везли не волами. Тодішні плавзасоби заходили з Чорного моря в наш Лісостеп.

Поставив я і світлину 1926 року - сфотографовано в тих місцях. У червні 1921 року в цих місцях зустрілися дві армії - Махно із своїми хлопцями і кацапи-окупанти із 7-й Владімірской дівізії. Кацапи шукали паром, тілько наші його перед цим знищили. тоді окупанти півдня шукали броди. Отакий був Удай.

Зараз річки просто немає. Можна ще трохи почекати, підсохне. А потім зорати і посіяти кукурудзу. Цього року на болотах так і робили. А шо? Річка так висохла, що на дні можна зібрати музей. Мій товариш за хвилину знайшов шматок кахлі від печі.

Питав у людей чи думали як рятувати річку. Кажуть, начебто зверталися до Чернігова, а там відповіли, що чистити не можна. Воно й не дивно, бо Десну біля Чернігова я переходив вбрід!

Земляки, я розумію, що у всіх проблеми, потрібно гроші заробляти, а що будемо пити через декілька років? Не думали?

Віктор МОРЕНЕЦЬ