Сергій Павленко представляв "Гетьмана"

У книгарні «Є» на Золотих воротах у Києві зібралося чимало людей. Серед них: дещиця журналістів, чимало знаних науковців, жодного політика. Цього разу тут презентували дітище видавництва «Темпора» — двотомник «Гетьман». Книги, присвячені гетьману Іванові Мазепі, стали результатом довготривалої роботи кількох десятків авторів: істориків, археологів, філологів, музеєзнаців, юристів, художників, арт-експертів, історичних реконструкторів і навіть судмедекспертів. За словами директора «Темпори» Юлії Олійник, усі вони працювали близько чотирьох років.

Так склалося, що сучасні події, пов’язані із цієї історичною особою, вже традиційно пов’язані або із показовим ігноруванням (переважно — владою), або із затяжними суперечки (між небайдужими з обох таборів). На диво, презентації в «Є» вдалося уникнути обох лих. Фейс-контроль на вході не діяв, тож лишається завдячити хіба магічному впливові музики. Організатори подбали про те, аби занурити присутніх у атмосферу часів гетьмана. Запрошений знавець давньої музики Микола Плекан заграв на торбані пісню «Ой бІда мні чайці небозі» (слова та музику приписують Мазепі) та два канти того часу. «Торбан (струнний інструмент дуже складної конструкції. — Авт.) — це світський, придворний аналог народної бандури, — розповів музИка, — існують свідчення про те, що на ньому умів грати Іван Мазепа».

Про це та інші вміння запорізького чільника охочі зможуть довідатися з другого тому науково-популярного видання — він містить культурологічні дослідження та має назву «Осмислення». Книга, що показує гетьмана як натхненника митців та поетів — не дивина. «Мазепа — унікальний культурний герой, бо ж представлений абсолютно в усіх видах мистецтва: образотворчому, театральному, музичному, — поділився своїми думками з приводу доктор філологічних наук Володимир Панченко, автор левової частини другого тому. — Навряд чи у світі знайдеться ще один такий». Тож особу гетьмана представлено у його взаєминах (переважно — через віки) із літераторами (серед них: Пушкін, Рилєєв, Гоголь, Байрон), художниками (як бароковими та романтичними, так і найсучаснішими авторами), композиторами, режисерами. «Книгу відкриває портрет Мазепи, що дуже нагадує Ступку», — сміється Панченко. Йдеться про зображення гетьмана, створене Сергієм Якутовичем спеціально для зйомок стрічки Юрія Іллєнка (у головній ролі — Богдан Ступка). На додачу — портрети Мазепи, створені у різні часи (достовірність перевірена визаними експертами), ілюстрації до численних творів, йому присвячених. Як наслідок — книга так і проситься в руки: багатющий художній матеріал робить її справдешнім мистецьким альбомом, тоді як тексти — докладним історико-мистецтвознавчим довідником, таким собі «Guide to Mazepa Studies».

Не менш розкішний вигляд має і перший том — «Шляхи». Тут — замальовки результатів археологічних розкопок, світлини історичних місць, реконструкції вбрання та зброї козацького, російського та шведського військ (автор — одеський реконструктор Сергій Шеменков). Все це, кажучи словами історика Олексія Сокирка, одного із авторів, «дає змогу побачити нашу історію уречевленою». Тим паче, додамо, історія, викладена тут, — багатопланова та розглянута з різних ракурсів. Як зазначила укладач книг Ольга Ковалевська: «Серед основних тем — Мазепа як політичний діяч, меценат, людина. Але є й додаткові рівні, представлені текстами на різноманітні теми». Серед них — листування Мазепи та Мотрі, результати археологічних досліджень історичних місць, повязаних із гетьманом, а ще — численні життєписи. «Ми зібрали багато біографій людей, які жили у його час та з ним спілкувалися, — Розповідає Ольга Ковалевська. — Серед них: політичні діячі Російської, Польської, Шведської держав. Зібравши ці матеріали, ми хотіли показати, що Мазепа органічно існує серед них, входить до складу основних діячів свого часу». Своїми матеріалами з такої нагоди поділилися не лише українські музеї та архіви, а й національна бібліотека та музей у Варшаві, національний музей Стокгольму, музей історії в Москві. «Перший том — це новий рівень в українській історіографії, — переконаний один із авторів, історик Сергій Павленко, — це вищий ступінь, і вже на нього будуть орієнтуватись наступні покоління дослідників».

Задоволеними залишилися й інші автори, як і автор ідеї цього унікального видавничого проекту — Юлія Олійник. Її наприкінці презентації нагородили скляною булавою від бібліотеки імені Вернадського. Видається, що це не остання нагорода за це видання, як і не остання масштабна праця видавництва. Бо — і це не може не тішити — вона працює. Вона — у цьому разі безсумнівно — «Темпора».

За повідомленням сайту "Літакцент"

Довідка "Сіверщини".
Сергій Павленко -- член правління обласного товариства "Просвіта" імені Т.Шевченка, заслужений журналіст України, найплодотворніший в Україні дослідник гетьмана Мазепи та його доби.