Батурин оживає книгою

14 січня в Державній обласній універсальній бібліотеці імені В. Г. Короленка відбулася презентація збірника документів і матеріалів “Батурин: сторінки історії”.Книга, видана за сприяння управління у справах преси та інформації Чернігівської облдержадміністрації накладом дві тисячі примірників, має обсяг 786 сторінок і вміщує 30 ілюстрацій.

До складу редакційної колегії, зокрема, ввійшли директор Інституту історії, етнології та правознавства ім. О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка О. Коваленко (голова редколегії), директор Канадського інституту українських студій Альбертського університету З. Когут, член-кореспондент НАН України О. Моця, відомий мазепознавець С. Павленко, директор Батуринського національного історико-культурного заповідника “Гетьманська столиця” Н. Реброва, директор Інституту історії України НАН України, академік В. Смолій, член-кореспондент НАН України П. Сохань, директор Центру з вивчення історії України Санкт-Петербурзького держуніверситету Т. Таїрова-Яковлєва, академік НАН України П. Тронько, голова Чернігівської облдержадміністрації В. Хоменко.

Голова редколегії та керівник групи упорядників, професор Олександр Коваленко розповів про значну роботу, виконану в ході підготування збірника. До нього увійшли документи, виявлені в архівосховищах, музеях та бібліотеках Києва, Чернігова, Сум, Батурина, Бахмача, Москви й Санкт-Петербурга, переважна більшість яких уперше запроваджується до наукового обігу.
Збірник документів і матеріалів являє собою перше археографічне видання, в якому відтворено багатовікову історію Батурина – міста, яке за трагічність історії та насиченість артефактами його культурного шару канадський історик Зенон Когут назвав “українськими Помпеями”.

Матеріали досліджень, які з 1995 року проводить у Батурині Міжнародна археологічна експедиція, створена на базі Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, засвідчили, що людина оселилася на березі Сейму щонайпізніше за доби неоліту (у 5–3-му тисячоліттях до н. е. На зламі XI–XII століть тут з волі чернігівських князів постала фортеця. У 1239 році це місто-фортеця ймовірно було сплюндроване монголо-татарськими завойовниками.

Друге народження Батурина – вже під сучасною назвою – сталося у 20-х роках XVII століття, коли Батурин став сотенним містом Чернігівського, а згодом Ніжинського полку. В 1669 році в Батурині лівобережний гетьман Дем’ян Многогрішний облаштував свою резиденцію. Відтоді в Батурині тривали масштабні роботи з модернізації фортифікаційних споруд, які завершив Іван Мазепа. За останнього Батурин зазнав справжнього розквіту як столиця Української козацької держави і значний торговельно-ремісничий центр.

Цей розквіт зупинила трагедія 1708 року, коли за наказом Олександра Меншикова місто було пограбовано (з православними храмами включно) та спалено, а всіх його жителів було вбито.
Новий період в історії Батурина був пов’язаний з іменем останнього гетьмана Лівобережної України Кирила Розумовського, який прагнув повернути йому столичний статус.

У новітній час, після здобуття Україною незалежності, було створено Батуринський державний історико-культурний заповідник “Гетьманська столиця”, який у 2008 році одержав статус національного. У квітні 2004 року з ініціативи лідера “Нашої України” Віктора Ющенка на території Цитаделі було встановлено пам’ятник жертвам Батуринської трагедії 1708 року – величезний кам’яний хрест із бронзовою фігурою розіп’ятого Ісуса Христа (автор – Анатолій Гайдамака).
Зібрані громадою кошти дозволили активізувати реставраційні роботи, але справжній прорив стався лише за президентства Віктора Ющенка. Упродовж 2008–2009 років було відтворено дерев’яні укріплення Цитаделі, а на її території – гетьманський будинок, скарбницю, Воскресенську церкву, криницю. В усій своїй красі постав відреставрований палац Кирила Розумовського, а в приміщенні колишньої церковнопарафіяльної школи було відкрито Музей археології Батурина. В історичному центрі було облаштовано майдан Гетьманської слави, який прикрасили скульптурні композиції, що відображають героїчне минуле Батурина (автори – Микола та Богдан Мазури).

Водночас було реконструйовано Будинок культури, модернізовано дороги, електромережі, газогін і водогін. Згідно з постановою Верховної Ради України, у 2008 році Батурин було віднесено до категорії міст районного підпорядкування.
У 2009 році Батурин відвідало понад 180 тисяч туристів з різних куточків України і багатьох країн світу.

Управління з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю Чернігівської ОДА