Секрети чернігівського малого бізнесу

Втім, сьогодні бізнес в Україні такий, що у ньому справді важко щось передбачити. Тому я щиро поважаю людей, які сповідують сміливі вчинки, не бояться кардинальних змін і на свій страх та ризик беруться за щось нове. Пані Ольга саме з такої категорії людей. І ще вона любить першою починати нові справи й переконана, що правила існують для того, аби їх порушувати...

Комісіонка

Натрапивши кілька місяців тому в центрі Чернігова на комісійний магазин, я дуже здивувалася: це був неначе привіт з Радянського Союзу, адже саме тоді мережа комісійних магазинів була доволі поширеною. Сьогодні місто пістрявіє секонд-хендами з їхнім специфічним запахом і чужим заморським шматтям.

Зайшовши до магазину з цікавості, я побачила акуратно розвішаний одяг, десятки пар взуття, пряжу, іграшки, різні предмети побуту. Це була дійсно комісіонка. Захотілося зустрітися з її керівником. І ось нарешті після четвертої спроби ми розмовляємо з Ольгою Олегівною, яка є власницею.

— Пані Ольго, як Вам на думку спала ідея відкрити комісійний магазин?
— Я вкотре натрапила у своїй шафі на свою чудову спідницю, яка стала мені замала, і я знала, що ніколи її не носитиму. Спідниця вже рік висіла без діла і займала місце. Така ж доля була у кількох гарних блузок. Одяг мав пристойний вигляд, але він вже був не для мене. І я замислилася, куди його подіти. Не викидати ж гарні речі? Адже вони цілком могли підійти іншим людям. І тут зблиснула ідея — комісійний магазин!
— І давно Ви його відкрили?
— Вже пішов другий рік.
— Але ж у Чернігові мало не на кожному кроці повідкривалися магазини секонд-хенду... Ви не боялися конкуренції?
— Ні! У мене товар кращий! Розумієте, те, що потрапляє до секонд-хендів, демонструє повну відсутність смаку закордонного ширвжитку: жахлива гама поєднаних кольорів, незрозумілий крій — це не для наших людей. А ціни? Ви бачили, які там ціни сьогодні? Вони майже дорівнюють тим, що й на ринку за нові речі.
— У Вашій комісіонці нижчі?
— А ось погляньте, — Ольга Олегівна підходить до корзини з речами і навмання виймає звідти чудову картату осінню спідницю, — Спідниця за 8 гривень Хіба це дорого? А виробник хто? Зараз назву (дивиться на етикетку) — Німеччина.
Потім мені продемонстрували чудові блузки, які акуратним рядочком висять на вішалках, дитячу шубку з натурального хутра за невелику ціну. Я переконалася: ціни тут справді невеликі.

Ланцюжок: клієнти -- покупці

За час існування довкола комісійного магазину вже утворилося певне коло людей. Є навіть фанати: постійно навідуються, щоб придбати щось гарне й новеньке. Приміром, доволі часто до комісійного магазину приходить мати, яка сама виховує кількох дітей — статки невисокі, а тут можна придбати гарний одяг. Потім якось завітала жінка, яка по всіх чернігівських магазинах півдня шукала собі гарну блузку і за оту єдину, яка їй сподобалася, треба було віддати аж 260 гривень. У відчаї жінка натрапила на цей комісійний магазин, і тут їй випала справжня удача. Продавець допомогла зорієнтуватися, і жінка на 180 гривень придбала аж п’ять (!) практично нових блузок різних фасонів. Вона пішла звідси абсолютно задоволена своїм «шопінгом».

Усе, крім зброї і наркотиків!

Таку відповідь, усміхнувшись, дала Ольга Олегівна на моє запитання про те, що сьогодні приймає магазин на комісію. Ну і уточнила, що з дитячими товарами для малюків від 0 до 3-х років також не працюють, бо на них треба оформляти спеціальні дозволи. А так — беруть усе підряд.

— Які вимоги до речей, які тут приймають на комісію?
— Головний — чистота. Звісно, всі куплені речі потім треба випрати вдома, але ми приймаємо для продажу тільки чисті, випрані, випрасувані. Людина повинна поглянути критично сама на те, що здає: чи придбала вона б сама таку річ? Є також сезонна вимога, бо взимку актуальні речі зимові, а влітку — літні. Важливою вимогою є та, що одяг не повинен бути 30 – 50-річного віку.
— А як визначається ціна продажу?
— Її ми узгоджуємо разом з клієнтом. Ціна повинна бути розумною. Якщо річ не продається протягом місяця, її уцінюють на 20%. Якщо клієнт не згоден, то сплачує 5% комісійного збору і може річ забрати.

Мовою цифр

Для клієнтів, покупців та й продавців байдужі проблеми торгівлі. А подітися від них нікуди: залізні податкові лещата змушують бізнесменів добре попотіти. На моє запитання, чи легко утримувати жінці такий магазин, Ольга Олегівна усміхнулася:

— Проблем вистачає! Ось дивіться (поклала перед собою калькулятор). — Щодня, аби оплатити хоча б роботу продавців, нам треба продати товарів на 400 гривень.
— Наторговуєте?
— Якби ж то! — Сумно посміхається. — Адже сьогодні у багатьох чернігівців заробітки такі, що між продуктами й обновками люди обирають продукти. А ще ж є оренда плата — 150 гривень треба додати щодня до тієї суми, тож усього щодня магазин, аби існувати, повинен заробити 550 гривень.
— Як же ви виживаєте в такій ситуації?
— Стараємось! По-перше, я в бізнесі не новачок і вже більше десяти років є представником харківської торгової марки «Свет», свого часу у мене було майже два десятки підлеглих. Зараз — менше. Але в період кризи, який неймовірно стимулює кмітливість, я відкрила ще два види бізнесу — катання на конях, а взимку — на санях. А я вже планую й третій вид бізнесу, але про це — іншим разом!

Розмовляла Інеса ФТОМОВА

На знімку: Ольга Боднарська.

Фото автора

Комісійний магазин розташований у Чернігові на вул. Мстиславській, 25. Працює з 11.00 до 17.00.