СБУ Хорошковського проти Забілого і України

9 вересня о 7.30 шестеро співробітників СБУ без жодних пояснень на вокзалі у Києві затримали історика, директора національного музею "Тюрма на Лонцького" Руслана Забілого. Далі чотирнадцять годин "розмов" (поки навіть не допитів і ще зовсім "бєз прістрастія"), без права на дзвінок (поки ще не "бєз права на пєрєпіску").
Причина такої завзятості нових чекістів, яка вилилася аж у понаднормовий робочий день, вкрай поважна. Забілий везе у комп'ютері державну таємницю. Тобто не те щоб зовсім усю таємницю, але, певно, якусь дуже важливу її частину, яка чомусь захована у документах УПА.

Саме матеріали понад півстолітньої давності виявилися секретом, на захист якого СБУ мобілізувала свої найкращі сили. Напевно, кляті бандерівці наперед знали усю інформацію про атомні об'єкти на території сучасної України, можливо, вони якимось чином отримали дані про її обороноздатність країни у 2010 році, у будь-якому випадку, вони мусили знати щось вкрай важливе саме для сучасної України, аби їхня інформація вважалася таємною.

Другий день науковці музею у Львові, де працює директором Забілий, не можуть потрапити на робочі місця, бо працівники СБУ зачинили вхідні ворота. Близько сотні представників громадськості пікетували управління Служби безпеки України у Львівській області з вимогою припинити залякування науковців і притягти до кримінальної відповідальності керівника СБУ Валерія Хорошковського.

Під стіни головного управління СБУ у Львові прийшли представники політичних партій, колишні політв’язні, серед яких були й ті, які сиділи у тюремних камерах «на Лонцького». Львів’яни протестували з приводу того, що днями СБУ затримало директора музею Руслана Забілого.

Учасники пікету вимагали, щоб спецслужби не втручалися у роботу науково-дослідницьких і музейних установ, бо таким чином вони, кажуть пікетники, засекречують правдиву історію.

Наглядова рада музею оприлюднила звернення, в якому закликала політичні сили та громадськість не допустити згортання демократичних прав і свобод, а також вимагає від Генпрокуратури порушити кримінальну справу проти керівника СБУ Валерія Хорошковського.

Звільнити Хорошковського з посади вимагають і депутати Львівської міськради.

«Спланований наступ на історичну пам’ять»

Колишній політв’язень Ірина Калинець, яка перебувала в ув’язненні у тюрмі «на Лонцького» у 1970-і роки, наголосила, що сьогодні відбувається спланований наступ на історичну пам’ять.

«Це приміщення – це автентична пам’ять, і в цьому його цінність. Я це оцінюю як «отсєбятіну» Хорошковського і його команди, яка хоче взяти реванш силами ворожих держав і олігархів, які поставили на карту знищення України», – заявила Ірина Калинець.

Другий день науковці музею не можуть потрапити у свої робочі кабінети, де зберігаються численні документи і речі колишніх дисидентів. Працівники СБУ зачинили вхідні ворота. Від коментарів вони утримуються.

Дослідник Лілія Тополовська побоюється, що музей можуть узагалі закрити. Адже, хоча меморіал має національний статус, його приміщення належить СБУ.

«Ми другий день не можемо потрапити на роботу, у наших кабінетах є дорога техніка, там особисті речі дисидентів, які для них дуже цінні. Зайшли працівники СБУ в наші кабінети чи ні, ми нічого не знаємо, що там відбувається, нам ніхто нічого не пояснює. Повністю відсутня інформація», – розповіла Лілія Тополовська.

Щомісяця Меморіал пам’яті жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» відвідують близько 400 осіб. Вони можуть побачити камери, де сиділи і вмирали українці, поляки, євреї під час радянської та німецької окупацій у роки Другої світової війни. Тут у камерах відбували покарання і політичні в’язні уже в повоєнний час аж до кінця 1980-х.

В експозиції музею представлені численні відеоматеріали зі свідченнями очевидців, фотографії, листи, документи, можна також оглянути камеру смертників.
За матеріалами "Української правди" та статті В.В"ятровича