реклама партнерів:
Головна › Новини › ПОГЛЯД

"Русскій мир" шахтарського бараку

Мене спитали звідки прийшов в Луганськ "Русский мир". Чи правда, що більшість луганчан кликали Путіна?
Відповідаю такою ось задачкою.

Дано: Вісімдесяті роки ХХ століття. Брєжнєва уже немає, а Горбачова ще немає. Шахтарська родина. Мешкає в бараці.
Чоловік - забійник, заробляє від 600 до 900 рублів. Пломбір коштує 20 копійок, ковбаса - 2.20 і все таке.

Питання: чому вони не живуть у власному добротному будинку, який можна було придбати за 4-5 тисяч рублів? Чому все життя від народження, весілля і до смерті проходило в бараці, що на фото?

Відповідь дивна: не по кишені. Не накопичили.
А от чому так сталося...

Кожного місяця повторювалося одне і те саме. У день "получки" барак "гудів". До нього тягали коньяки і шампанське ящиками. Гуляли широко, з розмахом. Знаєте, що таке торт "Шахтарський"? Його лише на Донбасі ВИЛИВАЛИ. Саме виливали, а не випікали, бо складався лише з двох інгредієнтів: чорного шоколаду та горіхів.

Тим часом поки шахтар з приятелями бухав, син викрадав з його пальта сто рублів. На третій день, коли усі гроші було прогуляно, ті сто рублів передавалися матері й решту місяця родина на них жила.

Це не вигадка, на жаль. Це реальна історія. І таких родин в таких от бараках було чимало.

Так от: "Русский мир" прийшов звідти. Із тих бараків. Звідти, де читати книжки було ганьбою. Де сини починали бухати разом із батьком з 15 років; у 18 йшли до армії; повернувшись на "дембель", йшли на ту саму шахту; швиденько одружувалися не через кохання, а "по зальоту" й осідали в таких само бараках або панельних "хрущовках".

І все йшло по другому колу. І так десятиріччями. Поколіннями. Одне породжувало інше.

"Я мог би атдихать в Сочі при "саюзе", а в етай Украине не магу".
Міг би, але не відпочивав. За все своє життя жодного разу (крім часу служби в армії) не покидав свого шахтарського містечка. А якщо профком і давав путівку, то за 21 день в санаторії він моря не бачив. Здогадайтеся, чому.

І да. На друге питання відповідь моя - Ні. Не більшість луганчан кричала "Путинприйди". Десь третина.
Практично вся вона або фізично, або ментально походить із того умовного "шахтарського бараку".

Павло БОНДАРЕНКО



Теги:Луганськ, Русский мир, гібридна війна


Читайте також



Коментарі (2)
avatar
1
Автору похоже давно лечиться надо!Голова дурная,навер6ое в бараке нажитая!
avatar
2
на этот сайт не захожу.После майдановского погрома он был создан для унижения русскоговоряших и для возвышения галичан.Поскольку затронута шахтерская тема, не остался равнодушным.Скорее всего человек написавший статью в Донбассе никогда не был,такие бараки есть по всей стране.Зарплата шахтера была 300-400 руб.600 руб позволяли зарабатывать на некоторых шахтах одной из передовых бригад.Ящиками коньяк никто не покупал,строили свои дома,покупали машины,ездили на курорты.В 1941 году была сформирована шахтерская дивизия,воины которой успешно били фашистов и их прихвостней из дивизии Галичина.
avatar