Розписки від Азарова не потрібні!

Це були не просто чергові збори громадської організації за підсумками 5 років роботи — проблем у членів палати вистачає. Адже вона об’єднує майже весь основний промисловий потенціал області. Зокрема, це найбільші підприємства Чернігова — “Хімволокно”, “Чексіл”, “ЧеЗаРа”, пивкомбінат, швейне об`єднання “Сіверянка”, взуттєва фабрика “Берегиня”, а також Корюківська фабрика технічних паперів, Ніжинське просвітницько-виробниче підприємство “Сяйво”. Куликівський льонозавод, а загалом — 236 суб’єктів діяльності.

Що ж турбує представників цього потужного сектора економіки області, на якому значною мірою тримається її бюджет? Про це говорив у своєму звіті президент палати Костянтин Іванов. Власне, й саме покликання палати — гуртувати місцевий бізнес, представляти його інтереси у стосунках з владою, контролюючими органами. А захищати ці інтереси доводиться постійно. Чого варта недавня і ще не завершена епопея з неповерненням державою підприємствам-експортерам податку на додану вартість (ПДВ). По області ця цифра досягла 160 мільйонів гривень, по Україні — понад 20 мільярдів. Ці гроші просто притримуються урядом для латання бюджетних дірок. Але ж підприємства, позбавлені оборотних коштів, ледве виживають, не кажучи про розвиток.

Поки що нема великих ілюзій у цьому питанні і щодо нової влади. Вона, критикуючи владу попередню, запропонувала погашати борги з ПДВ випуском спеціальних облігацій. Наприклад, Корюківській фабриці техпаперів бюджет винен з ПДВ аж 60 мільйонів гривень. І фабриці вручать на цю суму облігації із зобов’язанням держави погасити їх протягом кількох років. Але, як заявив у доповіді К.Іванов, “нашим підприємствам не потрібна ще одна боргова розписка від держави, що та винна їм таку-то суму, бо це зафіксоване й так”. Питання: якою буде юридична, фінансова сила цих паперів? Чи зможе підприємство використовувати ці облігації в розрахунках із державою? Чи зможе надати як заставу в банк для отримання кредиту?

Але й самі члени палати мають бути більш згуртованими. Про це, зокрема, говорив у своєму виступі директор “Сяйва”, член правління обласної “Просвіти” Микола Шкурко. Членів палати — понад 200, а до активної боротьби за повернення ПДВ долучаються одиниці. Як не дивно, зазначив він, і місцева влада виявляє млявість, хоч могла б тут бути наполегливішою, адже Чернігівщина — одна з кращих областей України зі збору податків до бюджету. Прикро також, що наша область числиться серед депресивних регіонів. Хоч можливості її значні, в тому числі й завдяки прикордонню. Центральна й місцева влада мала б активніше допомагати нам використати цей фактор. Поки що все здебільшого на ініціативі самих підприємств.

Взагалі ж настрій був робочим. Йшлося про такі форми роботи палати, як організація торгово-промислових виставок, у тому числі міжнародних, які стають у Чернігові все популярнішими, про освітні програми, сертифікацію товарів. Окремо говорилося про зміцнення юридичної служби, навіть створення свого третейського суду для вирішення господарських спорів. Видно, бізнес і далі стурбований постійними “наїздами” контролюючих служб, а також не дуже довіряє нашим неповоротким і не дуже об’єктивним судам.

Збори дали високу оцінку роботі ради й президента палати і переобрали керівні органи. У зв’язку зі швидким ростом рядів палати значно розширено склад ради, до неї увійшло 14 найактивніших наших підприємств. Високо оцінено й діяльність на посаді президента палати Костянтина Іванова, якого збори переобрали на наступний 5-річний термін.

Петро АНТОНЕНКО