Росія без майбутнього
«Від імені американського народу я хочу привітати росіян з Днем Росії», – звертається до народу-агресора Державний секретар Сполучених Штатів Марк Рубіо. Очільник дипломатичного корпусу найсильнішої військової потужності світу повідомляє з офіційної сторінки Держдепу, що його країна «віддана підтримці російського народу в його прагненні до світлого майбутнього».
Щодо відданості у підтримці, сумнівів останнім часом стає все менше. Трохи важче уявити світле майбутнє імперії, якого, крім Рубіо, чекає вдова російського опозиціонера Юлія Навальна. Тиждень тому за допомогою міжнародної громадської організації «Репортери без кордонів» Навальна запустила телеканал, що так і називається: «Росія майбутнього».
«Я сподіваюсь, що співпраця буде довгою», – зазначила в день запуску телеканалу Юлія Навальна. І правильно робить, що сподівається, бо нове медіа обіцяє зосередитись на антикорупційних розслідуваннях. Тема корупції в Росії — така благодатна, що роботи стане на десятиліття. Можливо, й західного фінансування — також. А що боротьба з корупцією в російській армії працюватиме на збільшення її боєздатності, то це — така собі побічна дія «відданої підтримки» сліпих від ілюзій правозахисників.
У той же час, російська армія, яку зовсім не варто недооцінювати, залишається небезпечною не лише для України, але й для інших сусідніх держав і передовсім — для країн Балтії. Нещодавно німецька розвідка повідомила про те, що Москва готується заслати «зелених чоловічків» до Естонії. Мета – випробувати на практиці, як працює п’ята стаття статуту НАТО про взаємодопомогу на випадок агресії. Кремль небезпідставно припускає, що стаття може й не спрацювати. Бо якщо Орбан «не хоче помирати за Україну», то навіщо б йому помирати за Естонію, Латвію або Литву?
«Ми також користуємося нагодою, щоб підтвердити прагнення США до конструктивної співпраці з РФ заради міцного миру між Росією та Україною. Ми сподіваємося, що мир сприятиме більш взаємовигідним відносинам між нашими країнами», – запевняє Марк Рубіо. Та хто б сумнівався? Саме задля взаємної вигоди останні місяці на Україну чинився активний тиск з примусом до переговорів та нагадуванням, буцімто Київ «не має карт». Розрахунок простий, як таблиця множення: чим швидше Україна припинить чинити опір, тим ближчі прибутки від спільних проєктів з Москвою. Перегорнути б цю неприємну сторінку з санкціями, і — вперед, до світлого майбутнього, якого прагнуть росіяни, а з ними — Рубіо.
У цьому світлому майбутньому знайдеться місце й для Юлії Навальної та її команди, котрі якраз встигнуть вивести на чисту воду кількох злісних корупціонерів. У той же час, орієнтовні підрахунки українських військових вказують, що втрати росіян у війні проти України наближаються до мільйону. Але про це телеканал «Росія майбутнього» розповідати не обіцяв. Як і про вкрадених та силоміць зросійщених українських дітей. Навіщо? Канал звертається «до всіх російськомовних, і зокрема — до мешканців окупованих областей».
Нічого не нагадує? Так, це знову він, «русский мир», але спакований у яскраву обгортку з красивих слів. Тому й не закликає Юлія Навальна вивести російські війська з окупованих територій, віддати Крим, повернути додому вкрадених дітей та полонених, виплатити Україні репарації… Ба більше, проєкт «Свобода» з бюджетом понад € 3 мільйони на рік поширює через французький супутник Eutelsat цілий букет російських опозиційних мовників, а також Belarus Tomorrow та TV8 Молдова. «Ми працюємо для тих, хто говорить російською», – уточнюють колеги Навальної та обіцяють «розповідати про злочини путінського режиму, про все те, що робить цей режим з народом України та народом Росії».
Те, що в агресора та в його жертви проблеми різні, щоб не сказати протилежні, очевидно, не так важливо російським опозиціонерам з кола Навальної. Вони болісно реагують на припущення щодо майбутнього розвалу Росії, знервовано — на згадки про відповідальність за російські злочини і зовсім вже обурено — на новину про фінансову підтримку радіо Free Europe. «Це така американська медіакорпорація, яка пише про Росію. І водночас є багато класних російських медіа, які вже три з половиною роки працюють у вимушеній еміграції, долаючи жорсткий спротив з боку російської влади й разом з тим зберігають, а подекуди навіть нарощують аудиторію всередині країни… Як так виходить, що Євросоюз вирішує підтримати американські медіа, які працюють на Росію, а не самі російські?», – заявила Юлія Навальна під час виступу в Європарламенті.
Тим часом новий російський посол у Вашингтоні радіє, що «одужання» відносин між США та Росією «просувається вперед», а Москва готується приймати американських гостей на переговори. Байки про світле майбутнє засліпили не одну високоповажну західну голову. Настільки, що геополітику підмінено колективними ілюзіями, а повагу до демократичних цінностей — порожніми розмовами. Проте жодна імперія не вічна, й Росія — не виняток. Що б там не казали «хороші росіяни» на своїх нових телеканалах.
Алла ЛАЗАРЄВА, "Український тиждень"
Щодо відданості у підтримці, сумнівів останнім часом стає все менше. Трохи важче уявити світле майбутнє імперії, якого, крім Рубіо, чекає вдова російського опозиціонера Юлія Навальна. Тиждень тому за допомогою міжнародної громадської організації «Репортери без кордонів» Навальна запустила телеканал, що так і називається: «Росія майбутнього».
«Я сподіваюсь, що співпраця буде довгою», – зазначила в день запуску телеканалу Юлія Навальна. І правильно робить, що сподівається, бо нове медіа обіцяє зосередитись на антикорупційних розслідуваннях. Тема корупції в Росії — така благодатна, що роботи стане на десятиліття. Можливо, й західного фінансування — також. А що боротьба з корупцією в російській армії працюватиме на збільшення її боєздатності, то це — така собі побічна дія «відданої підтримки» сліпих від ілюзій правозахисників.
У той же час, російська армія, яку зовсім не варто недооцінювати, залишається небезпечною не лише для України, але й для інших сусідніх держав і передовсім — для країн Балтії. Нещодавно німецька розвідка повідомила про те, що Москва готується заслати «зелених чоловічків» до Естонії. Мета – випробувати на практиці, як працює п’ята стаття статуту НАТО про взаємодопомогу на випадок агресії. Кремль небезпідставно припускає, що стаття може й не спрацювати. Бо якщо Орбан «не хоче помирати за Україну», то навіщо б йому помирати за Естонію, Латвію або Литву?
«Ми також користуємося нагодою, щоб підтвердити прагнення США до конструктивної співпраці з РФ заради міцного миру між Росією та Україною. Ми сподіваємося, що мир сприятиме більш взаємовигідним відносинам між нашими країнами», – запевняє Марк Рубіо. Та хто б сумнівався? Саме задля взаємної вигоди останні місяці на Україну чинився активний тиск з примусом до переговорів та нагадуванням, буцімто Київ «не має карт». Розрахунок простий, як таблиця множення: чим швидше Україна припинить чинити опір, тим ближчі прибутки від спільних проєктів з Москвою. Перегорнути б цю неприємну сторінку з санкціями, і — вперед, до світлого майбутнього, якого прагнуть росіяни, а з ними — Рубіо.
У цьому світлому майбутньому знайдеться місце й для Юлії Навальної та її команди, котрі якраз встигнуть вивести на чисту воду кількох злісних корупціонерів. У той же час, орієнтовні підрахунки українських військових вказують, що втрати росіян у війні проти України наближаються до мільйону. Але про це телеканал «Росія майбутнього» розповідати не обіцяв. Як і про вкрадених та силоміць зросійщених українських дітей. Навіщо? Канал звертається «до всіх російськомовних, і зокрема — до мешканців окупованих областей».
Нічого не нагадує? Так, це знову він, «русский мир», але спакований у яскраву обгортку з красивих слів. Тому й не закликає Юлія Навальна вивести російські війська з окупованих територій, віддати Крим, повернути додому вкрадених дітей та полонених, виплатити Україні репарації… Ба більше, проєкт «Свобода» з бюджетом понад € 3 мільйони на рік поширює через французький супутник Eutelsat цілий букет російських опозиційних мовників, а також Belarus Tomorrow та TV8 Молдова. «Ми працюємо для тих, хто говорить російською», – уточнюють колеги Навальної та обіцяють «розповідати про злочини путінського режиму, про все те, що робить цей режим з народом України та народом Росії».
Те, що в агресора та в його жертви проблеми різні, щоб не сказати протилежні, очевидно, не так важливо російським опозиціонерам з кола Навальної. Вони болісно реагують на припущення щодо майбутнього розвалу Росії, знервовано — на згадки про відповідальність за російські злочини і зовсім вже обурено — на новину про фінансову підтримку радіо Free Europe. «Це така американська медіакорпорація, яка пише про Росію. І водночас є багато класних російських медіа, які вже три з половиною роки працюють у вимушеній еміграції, долаючи жорсткий спротив з боку російської влади й разом з тим зберігають, а подекуди навіть нарощують аудиторію всередині країни… Як так виходить, що Євросоюз вирішує підтримати американські медіа, які працюють на Росію, а не самі російські?», – заявила Юлія Навальна під час виступу в Європарламенті.
Тим часом новий російський посол у Вашингтоні радіє, що «одужання» відносин між США та Росією «просувається вперед», а Москва готується приймати американських гостей на переговори. Байки про світле майбутнє засліпили не одну високоповажну західну голову. Настільки, що геополітику підмінено колективними ілюзіями, а повагу до демократичних цінностей — порожніми розмовами. Проте жодна імперія не вічна, й Росія — не виняток. Що б там не казали «хороші росіяни» на своїх нових телеканалах.
Алла ЛАЗАРЄВА, "Український тиждень"
| Читайте також |
| Коментарі (0) |