Рівнодення -- рахуйте лисих!

Весняне рівнодення з давніх часів -- серед найпомітніших днів року. Українці вважають, що цього дня в річному круговороті Весна приходить на зміну Зимі. Це Весняне Рівнодення, кінець Зими і початок сезону відродження.
З цього дня починається повне пожвавлення Землі, відродження природи.

Народ уважно спостерігав за погодою у день весняного рівнодення і визначив низку прикмет. Наприклад, якщо цього дня буде ясна погода, це до теплого літа.

З прадавніх часів весняне рівнодення вважали великим святом, а в першу неділю після настання рівнодення у слов`ян святкувався Великдень – «великий день», - сонячне святе, час коли день перемагає ніч («великий день»), весна - зиму і починається новий рік за сонячним календарем. Це свято має й іншу назву - свято Ярила - бога Сонця, кохання та весняної плодючості.
У зороастрійській традиції, якої також дотримуються іранські, кавказькі і тюркські народи, з першим сходом Сонця після настання весняного рівнодення, починається тотожне свято - Навруз (дослівно – «новий день»), Свято Весни і Новий рік за Сонячним календарем.

До весняного рівнодення і прив`язується розрахунок дня одного з головних християнських свят - свято Пасхи, або Воскресіння Христового. В Україні це свято також запозичило дохристиянську, язичницьку, назву першого весняного свята - Великдень.

Народний прогностик:

Сорок святих (22 березня)

Якщо в цей день тепло, то стільки днів утримається гожа днина, а холодно - бути сорока морозам.

У цей день рахували лисих чоловіків у селі: скільки нарахують, стільки ще буде морозів.

Коли хмарно і мороз, то скоро буде тепло і можна сіяти.

Яка погода на Сорок святих, така буде й у Петрівку.

Дружно тане сніг - до активної повені й буйних трав.

На Сорок святих погода, то на гречку урода.

Якщо на Сорок святих буде мороз, і сніг розтане від сонця, то буде врожай на кавуни, а якщо морозу не буде, сніг розтане від туману, то кавунів не буде.