Рєзнікович - агент Москви
Те, що Міністерство культури та інформаційної політики України ініціює позбавлення Михайла Рєзниковича звання академіка Національної академії мистецтв України , цілком правильно і правомірно. За інформацією Ірини Магрицької, колишній директор нацтеатру російської драми імені Лесі Українки став викладачем у Російському інституті театрального мистецтва (ГИТИС). Не знаю, що там викладає цей 85-річний діяч, але для роспропаганди дуже цінний екземпляр, який розповідає про винищення в Україні російської культури і мови і, звичайно, про два "братерські" народи.
Паралельно з цим "досьє" виникають інші питання, зокрема, про інші звання: Героя України, народного артиста, лауреата Шевченківської премії, його членства в Національній спілці театаральних діячів України. Добре, що Мінкульт спільно з комітетом ВРУ з питань інформаційної політики розробив необхідні зміни до законодавства щодо питання позбавлення зрадників державних нагород та почесних звань. Цікаво, коли ж Верховна Рада України ухвалить законопроєкт, який десь застряв у черзі? Чи будете так тягнути, як із законопроєктом про заборону московського патріархату, пане Руслане Стефанчук?
Ще одне: а до інших членів Національної академії мистецтв України питань немає? Наприклад, Тетяна Назарова з цього ж театру, дружина зрадника Д.Табачника, народна артистка України і Росії, яка робила акторську кар'єру паралельно з кар'єрою чоловіка за президентства Кучми і Януковича. Чи цілий віцепрезидент Національної академії мистецтв України, двічі російський орденоносець, зокрема і від путіна, директор колишнього російського музею (тепер Картинної галереї) Юрій Вакуленко?
До речі, актори Нацтеатру росдрами імені Лесі Українки одержували більші зарплати, ніж актори Національного театру імені Івана Франка, українського й українськомовного. Ця інформація випливла років 20 тому на засіданні Комітету з питань культури під головуванням Леся Танюка. Коли я запитав представницю Мінфіну, чому так, відповідь була проста: "Так склалося". А насправді "склав" Табачник. Пряма аналогія з відповідями про ситуацію з мовою - "так склалося". А насправді вороги України й українців "складали" десятиліттями і століттями...
Питання, питання, питання. До українців теж, до суспільства. Може, насамперед до українців, частина яких дивується зараз, як так все це могло існувати. Частина, меншість, вимагає кардинальних змін негайно. А більшість влаштовує той стан, за якого подібні діячі процвітали на бюджетних українських грошах, не гребували російськими грішми і впливом, при цьому продовжуючи процес постійної денаціоналізації і зросійщування України впродовж 30-35 років. Саме ці особи були агентами московського впливу в Україні і призвели до російської агресії, яка починалася під гаслами "защіти русскоязичних".
Тарас МАРУСИК
Довідка "Сіверщини".
Міхаїл Ієрухімович Рєзнікович народився 1938 року в Харкові, вчився у Ленінграді, працював та здійснював постановки, крім Києва, у Москві, Ленінграді, Новосибірську і Хайфі. Був овіреною особою Віктора Януковича, дружина Дмитра Табачника Тетяна Назарова була примою російського театру, де керував Рєзніковіч. Син Рєзніковіча Алєксєй - російсько- англійський бізнесмен.
Паралельно з цим "досьє" виникають інші питання, зокрема, про інші звання: Героя України, народного артиста, лауреата Шевченківської премії, його членства в Національній спілці театаральних діячів України. Добре, що Мінкульт спільно з комітетом ВРУ з питань інформаційної політики розробив необхідні зміни до законодавства щодо питання позбавлення зрадників державних нагород та почесних звань. Цікаво, коли ж Верховна Рада України ухвалить законопроєкт, який десь застряв у черзі? Чи будете так тягнути, як із законопроєктом про заборону московського патріархату, пане Руслане Стефанчук?
Ще одне: а до інших членів Національної академії мистецтв України питань немає? Наприклад, Тетяна Назарова з цього ж театру, дружина зрадника Д.Табачника, народна артистка України і Росії, яка робила акторську кар'єру паралельно з кар'єрою чоловіка за президентства Кучми і Януковича. Чи цілий віцепрезидент Національної академії мистецтв України, двічі російський орденоносець, зокрема і від путіна, директор колишнього російського музею (тепер Картинної галереї) Юрій Вакуленко?
До речі, актори Нацтеатру росдрами імені Лесі Українки одержували більші зарплати, ніж актори Національного театру імені Івана Франка, українського й українськомовного. Ця інформація випливла років 20 тому на засіданні Комітету з питань культури під головуванням Леся Танюка. Коли я запитав представницю Мінфіну, чому так, відповідь була проста: "Так склалося". А насправді "склав" Табачник. Пряма аналогія з відповідями про ситуацію з мовою - "так склалося". А насправді вороги України й українців "складали" десятиліттями і століттями...
Питання, питання, питання. До українців теж, до суспільства. Може, насамперед до українців, частина яких дивується зараз, як так все це могло існувати. Частина, меншість, вимагає кардинальних змін негайно. А більшість влаштовує той стан, за якого подібні діячі процвітали на бюджетних українських грошах, не гребували російськими грішми і впливом, при цьому продовжуючи процес постійної денаціоналізації і зросійщування України впродовж 30-35 років. Саме ці особи були агентами московського впливу в Україні і призвели до російської агресії, яка починалася під гаслами "защіти русскоязичних".
Тарас МАРУСИК
Довідка "Сіверщини".
Міхаїл Ієрухімович Рєзнікович народився 1938 року в Харкові, вчився у Ленінграді, працював та здійснював постановки, крім Києва, у Москві, Ленінграді, Новосибірську і Хайфі. Був овіреною особою Віктора Януковича, дружина Дмитра Табачника Тетяна Назарова була примою російського театру, де керував Рєзніковіч. Син Рєзніковіча Алєксєй - російсько- англійський бізнесмен.
| Читайте також |
| Коментарі (0) |