Районні у місті ради: бути чи не бути?

Наприкінці січня 2015 року чернігівський інтернет-ресурс «Високий Вал» опублікував матеріал під заголовком «Куліч хоче ефективно управляти Черніговом, але йому заважають райради».

Справді, народний депутат Валерій Куліч звернувся до міського голови Олександра Соколова з пропозицією ліквідувати Деснянську і Новозаводську районні у місті ради. Цю ідею не вперше доводиться чути від політиків різного ґатунку. Проте, конкретного алгоритму з організації відповідної роботи на місцях та підтвердження можливої ефективності у разі ліквідації райрад пан Куліч не надав.

Поділ Чернігова на Деснянський та Новозаводський райони офіційно було закріплено в 1973 році Указом Президії Верховної Ради Української РСР. Саме тоді основні соціально-важливі напрями роботи органів місцевого самоврядування було передано ближче до людей.

Економія – сумнівна!

Твердження прихильників ліквідації районних у місті рад, що це сприятиме утворенню єдиної системи управління міським господарством і скороченню адміністративно-управлінського персоналу, насправді не витримує жодної критики. Практика свідчить про зворотне. Скорочується лише районна рада як представницький орган, тобто ліквідується депутатський корпус. Варто нагадати, що депутати районних рад, як і депутати міської ради, працюють виключно на громадських засадах, без зарплат із міського бюджету.

На базі ж ліквідованих виконавчих органів районних у місті рад мають бути створені районні адміністрації, майже з тими ж функціями, але безпосередньо підпорядковані міському голові та підзвітні міській раді. Тут теж не зекономиш: зарплати працівників апарату райради сьогодні нижчі, ніж будуть встановлені для службовців апарату адміністрації. Про це красномовно свідчить досвід Вінниці, де райради вже ліквідовані. Сьогодні працівники Вінницьких районних адміністрацій отримують значно більші зарплати, ніж коли вони були в структурі райрад. Адже адміністрація є структурним підрозділом міськради, який вищий за статусом, а отже і за розміром посадового окладу працівників. Отож, заявлена економія – безпідставна і сумнівна.

Рішення – за громадою

Наскільки будуть враховані інтереси громади у разі ліквідації депутатського корпусу райрад? Складно зробити однозначний висновок, однак підписана Україною Європейська Хартія про місцеве самоврядування передбачає здійснення лише тих кроків, які сприяють наближенню влади до людей.

Чи відповідає це загальнодержавному курсу розвитку місцевого самоврядування? Ліквідація районних у місті рад є, по суті, централізацією влади.

Зрештою, оскільки мова йде про обмеження права виборців на місцеве самоврядування, перш ніж приймати таке категоричне рішення, треба провести публічне обговорення цієї ініціативи. Наприклад, громадські слухання, як це передбачено Статутом територіальної громади.

Як депутат районної в місті ради, я хочу підкреслити, що на даний час райради не дублюють функції міської. Тож їх ліквідація може призвести до втрати контрольованості ситуації на місцях, погіршить організацію робіт з благоустрою територій, дотримання належного санітарного стану та екологічного благополуччя, знизить оперативність соціальної роботи.

На перспективу, але не на часі

Ніхто не заперечує, що потрібно розвиватися, реорганізовувати застарілі системи. Але для цього треба мати чітку концепцію, бачення та правдиву інформацію.

Отже, особливості здійснення місцевого самоврядування у містах з районним поділом ще потребують більш чіткого та несуперечливого конституційного і законодавчого врегулювання.

І ось тут «добрі наміри» народного депутата варто підкріпити відповідними законодавчими ініціативами саме там, куди його обрали – у парламенті. До речі, принагідно хочу запросити пана Куліча особисто взяти участь у сесії нашої районної ради та ознайомитися з її роботою.

Я переконаний, що районні у містах ради як конституційний інститут та дієва ланка у системі місцевого самоврядування міст із районним поділом мають бути збережені й у процесі задекларованої майбутньої конституційної та муніципальної реформи.

Автор: За інформацією депутата Деснянської районної у місті Чернігові ради Руслана Волощука, газета «Чернігівські відомості» від 5 лютого 2015 року

ДОВІДКА:

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОН м. Чернігова. Створено 22. XII 1973 року шляхом поділу міста на два райони — Д. р. і Новозаводський район. Межа між районами проходить по вулиці Леніва. До (кладу Д. р. входять правий бік вул. Леніна і територія на Сх. від неї, зокрема Цитинець, Передгороддя, Окольний град, Бооровиця, П'ять Кутів площа, Ялівщини. Пл. району — 4870,3 га. Нас. 170 тис. чол. (1987). Економіка Д. р. представлена підприємствами автомобілебудування і приладобудування, легкої, харчової і місцевої промисловості. Всього в районі 23 пром. підприємства, у т. ч. виробничі об'єднанні! «Чернігівський радіоприладовий завод», «Чернігівмеблі», з-д автозапчастин, реммехзавод «Жовтневий молот», кондитерська, галантерейна і взуттєва ф-ки, 28 буд. і 16 підприємств транспорту і зв'язку, 7 спеціалізованих побутових підприємств. У районі міська лікарня з 4 поліклінічними відділеннями, міська стоматологічна поліклініка. Ряд підприємств має медично-санітарні частини. 18 загальноосвітніх шкіл, де навчається 24,5 тис. учнів, 3 проф.-тех. уч-ща, дитяча худож. школа, 2 дитячі муз. школи. 2 вищі навч. заклади — Чернігівський педагогічний інститут ім. Т. Г. Шевченка і Чернігівський філіал Київського політехнічного інституту, кооперативний, радіо-механічний і юридичний технікуми, мед. і муз. уч-ща. На тер. району — 35 дошкільних закладів. Палац піонерів, 2 дитячо-юнацькі спорт, школи, станція юних техніків, 2 театри — Чернігівський український музично-драматичний театр і Чернігівський театр для дітей та молоді, філармонія, 4 кінотеатри, 2 парки культури і відпочинку, 9 клубів і будинків культури, 73 б-ки, літній театр, Чернігівський архітектурно-історичний заповідник, Чернігівський історичний музей, Чернігівський художній музей, 2 стадіони (ім. Гагаріна та «Юність»), 29 спорт, залів і 117 відкритих спорт, майданчиків.(стр. 224)

НОВОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОН м. Чернігова. Створено 03.01.1974 шляхом поділу міста на два райони — Н. р. і Деснянський район. Межа між ними проходить по вул. Леніна. До складу Н. р. входить територія на Зх. від вул. Леніна: Третяк, Чорториївські Яри, Жавинка, Забарівка, Західне, Коти, Лісковиця, Масани, Подусівка Нова, Подусівка Стара. Пл. Н. р.— 3262 га, нас.— 117 тис. чол. (1987).
У районі 42 пром. підприємства, 19 буд. і 24 транспортні організації. Легка, харчова і хім. промисловість. Найбільше підприємство — вироби, об'єднання «Хімволокно» ім. 50-річчя Вел. Жовтневої соціалістич. революції, камвольно-суконний комбінат ім. 50-річчя Радянської України, швейні об'єднання, м'ясокомбінат, міськ. борошномельний комбінат, вироби, об'єднання хлібопекарської промисловості. На тер. р-ну — вел. залізнич. вузол, ТЕЦ, 182 підприємства торгівлі і громад, харчування. У раоні — 14 лікарняних закладів, 3 середні спец. навч. заклади, 14 - загальноосв. шкіл, де навчається понад 14 тис. учнів, 8 проф.-тех. уч-щ, 38 дитячих дошкільних закладів.
На тер. р-ну працюють «Укрдіпро-водгосп», "Укрземпроект", Укр-НДІНГІ Держплану УРСР, науково-виробн. об'єднання "Текстиль-хіммаш", відділення Укр. н.-д. гірничорудного ін-ту, філіал ін-ту "Укрдіпроводгосп>, 7 клубів і будинків культури, у т. ч. Палац культури виробничого об'єднання «Хімволокно», 5 кінотеатрів і кінозалів на 1600 місць, 79 б-к, 23 музеї і музейні кімнати, 3 стадіони і 106 спортивних майданчиків.
У 1986—87 споруджено приміщення для видавництва "Десна", школи № 15, дит. садка на 320 місць, очисні споруди. (стр. 557)

Витяги з енциклопедичного довідника «Чернігівщина», під редакцією А.В. Кудрицького, Київ «Українська Радянська Енциклопедія» імені М.П. Бажана, 1990.