Путін - сам собі режисер

Вся ця веремія, яку, починаючи з травня, витворив Кремль, дуже схожа, принаймні поки що, на двосерійний спектакль, хоч я не виключаю, що це далеко не остання серія. Режисер і бенефіціант цього серіалу – Путін.

Я хочу зупинити вашу увагу і поставити запитання: чи знаєте ви випадок у світовій історії, щоби лідер країни без прямих військових дій, а тільки брязкотнею зброї, на півроку привернув світову увагу до своєї фігури, змусив говорити про себе весь інформативний ресурс? І це, маючи під владою країну з 1,5-2% світового валового річного продукту, з 15 млн. населення, що живе за порогом бідності. Попри це, він пред’являє Заходу принизливий ультиматум і змушує всю еліту у поті чола шукати відповідь.

Світ уже бачив десятки, а, можливо, й сотні лідерів, серед яких були не тільки авантюристи, а й кримінальні злочинці, і навіть людожери. Але це були лідери локальних територій: Мао в Китаї, Сталін у СРСР, Пол Пот у Камбоджі. Нині маємо інші масштаби.

Саме це, на мою думку, є певною гарантією того, що «великої» війни не буде. Путін уже досягнув бажаної ним мети. Цей епізод увійде у всі підручники не тільки російської історії, де він буде центральною постаттю пострадянської історії, а й політологічні посібники інших країн. Він увійшов у російську історичну міфологію. Зауважу при цьому: Путін – сам собі режисер. Він використовує ледь не весь апробований століттями арсенал брудного політичного інструментарію. Тепер він може йти на будь-яку реконструкцію владних структур і залишатися до смерті на чолі держави.

Війна у цій ситуації – зайвий і непередбачуваний епізод, який здатен зіпсувати ладно облаштований спектакль. Будемо спостерігати з його перебігом.

Павло МИХЕД