Протистояти антиукраїнській інформаційній війні
Про особливості антиукраїнської інформаційної війни, інформаційну безпеку держави та формування соціальної основи, що протистоятиме викликам сьогодення, розповів голова Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі Василь Костицький, спілкуючись 11 листопада з представникам регіональних ЗМІ.
Насамперед Василь Костицький нагадав, що Національна комісія - це державно-громадський орган, члени якого працюють на громадських засадах. А головним завданням комісії, яка складається з 38 осіб, є проведення експертизи інформаційної продукції на вміст пропаганди війни, національно-релігійної ворожнечі, посягання на територіальну цілісність держави або конституційний лад, пропаганду алкоголізму, тютюнопаління, наркоманії, порнографію, насильства.
Говорячи про особливості антиукраїнської інформаційної війни, він зокрема, зазначив, що держава у попередні роки не надавала значення проблемам безпечного інформаційного простору і практично програла її. А розпочалось усе із захоплення інформаційного простору, шляхом витіснення з західно-європейського, американського культурного простору українського продукту, включаючи книжки і газети.
Наступний етап цієї війни полягав у масовій інформаційній роботі, спрямованій на формування «нових стандартів» життя, збудованих на алкогольному способі життя, насильництві і героїзації корупції. Усе це призвело до різкого збільшення інформаційного продукту, який містив національно-релігійну ворожнечу.
Із подіями на Майдані змінилися і акценти інформаційної війни. Тепер вони ґрунтувалися на територіальних претензіях щодо України, пропаганді війни.
Останній етап інформаційної війни полягав у тому, що почалася жорстка психологічна агресія. Зокрема, навіювання страху, неспроможність українців створювати державу, антипатріотична пропаганда тощо. Але, в українському суспільстві сформувалась соціальна основа, яка протистоїть цій інформаційній війні, демонструючи не тільки великий патріотизм, а й єдність і згуртованість.
- Українська влада, навіть в умовах інформаційної війни, демонструє відданість принципам правової держави. Вона продовжує працювати в рамках визначеного законодавством механізму, - підкреслив Василь Костицький. Державна політика в Україні, за його словами, не містить якихось деструктивних або обмежувальних фактів щодо розвитку різних національних общин, які мешкають в країні.
- Держава досить жорстко проводить політику щодо проявів українофобії, русофобії, антисемітизму, посягань на національні почуття нацменшин, - зауважив голова Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі.
Разом з тим, він констатував різке збільшення кількості матеріалів, що надходять до Комісії як від органів державної влади, так і від громадян для здійснення експертизи щодо наявності чи відсутності в матеріалах антиукраїнської пропаганди. Тільки за 9 місяців цього року Комісія розглянула 31 тисячу інформаційних матеріалів.
Відповідаючи на запитання, щодо формування громадської свідомості, Василь Костицький наголосив:
- Ми не можемо допускати цензуру в державі. Ми намагаємося формувати громадську свідомість. Завдяки нашій роботі у суспільстві сформувався запит на моральність. Адже українське суспільство вже не хоче бачити аморальних політиків, депутатів, бізнесменів.
Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю
облдержадміністрації
Насамперед Василь Костицький нагадав, що Національна комісія - це державно-громадський орган, члени якого працюють на громадських засадах. А головним завданням комісії, яка складається з 38 осіб, є проведення експертизи інформаційної продукції на вміст пропаганди війни, національно-релігійної ворожнечі, посягання на територіальну цілісність держави або конституційний лад, пропаганду алкоголізму, тютюнопаління, наркоманії, порнографію, насильства.
Говорячи про особливості антиукраїнської інформаційної війни, він зокрема, зазначив, що держава у попередні роки не надавала значення проблемам безпечного інформаційного простору і практично програла її. А розпочалось усе із захоплення інформаційного простору, шляхом витіснення з західно-європейського, американського культурного простору українського продукту, включаючи книжки і газети.
Наступний етап цієї війни полягав у масовій інформаційній роботі, спрямованій на формування «нових стандартів» життя, збудованих на алкогольному способі життя, насильництві і героїзації корупції. Усе це призвело до різкого збільшення інформаційного продукту, який містив національно-релігійну ворожнечу.
Із подіями на Майдані змінилися і акценти інформаційної війни. Тепер вони ґрунтувалися на територіальних претензіях щодо України, пропаганді війни.
Останній етап інформаційної війни полягав у тому, що почалася жорстка психологічна агресія. Зокрема, навіювання страху, неспроможність українців створювати державу, антипатріотична пропаганда тощо. Але, в українському суспільстві сформувалась соціальна основа, яка протистоїть цій інформаційній війні, демонструючи не тільки великий патріотизм, а й єдність і згуртованість.
- Українська влада, навіть в умовах інформаційної війни, демонструє відданість принципам правової держави. Вона продовжує працювати в рамках визначеного законодавством механізму, - підкреслив Василь Костицький. Державна політика в Україні, за його словами, не містить якихось деструктивних або обмежувальних фактів щодо розвитку різних національних общин, які мешкають в країні.
- Держава досить жорстко проводить політику щодо проявів українофобії, русофобії, антисемітизму, посягань на національні почуття нацменшин, - зауважив голова Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі.
Разом з тим, він констатував різке збільшення кількості матеріалів, що надходять до Комісії як від органів державної влади, так і від громадян для здійснення експертизи щодо наявності чи відсутності в матеріалах антиукраїнської пропаганди. Тільки за 9 місяців цього року Комісія розглянула 31 тисячу інформаційних матеріалів.
Відповідаючи на запитання, щодо формування громадської свідомості, Василь Костицький наголосив:
- Ми не можемо допускати цензуру в державі. Ми намагаємося формувати громадську свідомість. Завдяки нашій роботі у суспільстві сформувався запит на моральність. Адже українське суспільство вже не хоче бачити аморальних політиків, депутатів, бізнесменів.
Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю
облдержадміністрації
Читайте також |
Коментарі (0) |