Про зброю і дипломатію

У 1993 році в «Голосі України» була опублікована стаття народного депутата України Бориса Ілліча Олійника «Світло і тіні становлення». Земляк Олександра Довженка - досвідчений дипломат і вчений-історик Василь Якимович Тарасенко не знайшов у ній справжнього генезису тих проблем, які аналізував автор. На його бачення – «Автор або ухиляється від цього, або, коли він і робить таку спробу, то це у нього набирає однобічного, не завжди наукового та об’єктивного характеру. А це, в свою чергу, впливає на прогнози та поради автора відносно державної політики Уряду України як на сьогодні, так і на майбутнє».

Це й надихнуло Василя Якимовича на викладення свого бачення проблем внутрішньої та зовнішньої політики молодої держави в газеті «Самостійна Україна» від 26 травня 1993 року в статті «Військова концепція України: національні інтереси – понад усе!», головними принципами якої мали бути:

- Постійна загроза для державної незалежності України буде надходити з боку Росії.
- Україна не повинна мати нічого спільного з військовими планами СНД або Росії.
- Україна повинна володіти ракетно-ядерною зброєю до того часу, поки інші ядерні країни світу залишаються власниками такої зброї.

Минуло трохи більше 20-ти років з часу виходу вищезгаданої статті Василя Тарасенка і весь світ переконався, що Василь Якимович пророкував Україні долю, яку вона буде мати, якщо буде дослухатися не до тих порад.

14 березня 2018 року на Міжнародній конференції «Законодавче забезпечення парламентського контролю в оборонно-промисловому комплексі України» директор Національного інституту стратегічних досліджень Володимир Павлович Горбулін у своєму виступі зазначив, що «Держави, які політично нас дуже підтримують, протидіють нам на ринку озброєнь … . Коли сьогодні ми заявляємо, що нам необхідно створювати ракети середньої дальності, з дальністю польоту хоча б до 1500 км, це викликає нерозуміння західних партнерів наших позицій».

Олексій ОРЕХОВИЧ