Про відзначення Днів пам’яті та примирення у Чернігові

4 травня у Чернігівській міській раді відбулася прес-конференція «Дні пам’яті та примирення». У ній взяли участь Станіслав Тавлуй – заступник голови правління ГО «Апельсин», Сергій Бутко – представник Українського інституту національної пам’яті в Чернігівській області, Сергій Леп’явко – доктор історичних наук, професор та Юрій Ткач – начальник Управління культури та туризму Чернігівської міської ради.

Станіслав Тавлуй розповів, що Дні пам’яті та примирення країни-учасниці ІІ світової почали відзначати у листопаді 2004 року. «У нас відзначали Дні Побєди, а світ відзначав Дні пам’яті та примирення. Тож ми відстаємо всього на 12 років. Сьогодні в ці дні ми готуємося до відзначення Днів пам’яті та примирення 8 та 9 травня», - пояснив він.

За словами Станіслава Тавлуя заходи будуть проводитися на колишній Алеї Героїв. Початок о 18 годині. У програмі виступи творчих колективів – струнний квартет «Домінанта» та вокальний гурт «VITAMINE», інтерактивні бесіди за участі представників історичного музею імені В.В.Тарновського та Українського інституту національної пам’яті, проповідь та молебень, фотовиставка на тему «Чернігів у другій світовій війні», а також перегляд документальної стрічки «Чернігівський рубіж». Також під час заходів за благодійні внески будуть поширювати символ Днів пам’яті та примирення – червону квітку маку. Зібрані кошти будуть спрямовані на підтримку та допомогу воїнам АТО.

Про втрати українців у ІІ світовій війні розповів Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам’яті. За його словами у боях загинуло від 8 до 10 мільйонів українців, а демографічні втрати сягають майже 13 мільйонів чоловік. Українці брали участь у війні в лавах різних армій. На його думку Дні пам’яті і примирення в Україні раніше не відзначалися, бо Україна була бездержавною державою. Сьогодні, відбиваючи російську агресію, українці захищають і вибудовують власну державу, переконаний експерт.

Сергій Бутко вважає, що військові історики звикли замовчувати роль Чернігівщини у другій Світовій. В основному говорять про Курськ, Київ, Брест. «Говорячи про Чернігівщину в роки світової війни, слід відмітити, що «ворота на Москву, Київ та Берлін» проходили саме через Чернігів. І події 1941 року, коли німці не могли пробити оборону два тижні, відбувалися саме тут. Тому ми маємо пишатися чернігівцями, які воювали проти нацизму у всіх арміях, військах та рухах», - зазначив представник Українського інституту національної пам’яті.

Доктор історичних наук Сергій Леп’явко зазначив: «Ідея примирення, не зважаючи на те, що дуже важко переступити через пролиту недавно кров, все-таки має перспективи. Адже війни довші чи коротші все одно закінчуються, і треба жити мирно». На його думку, примирення – це встановлення нових зв’язків, щоб протилежні сили бачили одна одну не через приціл кулемета, а дивилися один на одного як на живих людей із спільними інтересами. Також історик наголосив на тому, що «у світі перемога у Другій світовій завжди святкувалася як перемога над нацизмом, а не німцями».

За словами доктора історичних наук Сергія Леп’явко для України ці війни – величезна трагедія. Так само як і для нашого міста. Роль Чернігова у подіях 1941 року недооцінена. «У той рік коли німці просувалися із швидкістю 100 км на день і вперше застрягли під Смоленськом, а потім Чернігів тримав оборону більше двох тижнів. Це свідчить про те, що Чернігів був не другорядним містом в цих всіх глобальних подій. Битва за Чернігів – це фактично битва за Київ», - розповів Сергій Анатолійович.

Він акцентував увагу на тому, що на сьогоднішній день у Чернігові немає жодного історика, який займається професійно тільки війною. Проте за останні кілька років сформувалася команда, яка займається пошуком фотографій Чернігова у роки війни. «Прорив у знаннях про Чернігів на початку війни зробив один із чернігівських колекціонерів – Дмитро Силич.

Учасником цього прориву є ще один колекціонер Костянтин Яготовський, а я складаю їм групу наукової підтримки. Завдяки Дмитру Силичу, який знайшов більше 300 німецьких фотографій про події та бої у Чернігові, можна встановити у візуальному відношенні картину і боїв за Чернігів, і окупації міста, щоправда з одного боку – з німецького. П’ять років тому не було жодної фотографії про Чернігів», - зазначив Сергій Леп’явко. Відео-презентація на основі фотографій, які знайдено колекціонерами за п’ять років, буде транслюватися 8 травня за участі всієї групи дослідників.

Начальник Управління культури і туризму Чернігівської міської ради Юрій Ткач підкреслив: «Відзначення Днів пам’яті та примирення у Чернігові стало можливим завдяки співпраці наполегливих громадських активістів, науковців-істориків та органів місцевого самоврядування». На його думку такий новий формат святкування Дня Перемоги сприятиме формуванню нового світогляду громадян, особливо молоді, та зміні стереотипів щодо відзначення календарних дат.