Про Русову - сьогодні у Чернігові
13 березня (14.00) у Чернігівській публічній бібліотеці імені Олександра та Софії Русових відбудеться дійство-присвята українській державниці-просвітниці Софії Русовій «Обов’язок понад усе!».
Життя славної доньки України Софії Русової (18.02.1856 – 05.02.1940) – яскравий приклад самовідданої громадської, культурної і державницької діяльності справжньої патріотки, яка завжди була в центрі знакових історичних подій наприкінці ХІХ – початку ХХ століть. Донині не втратили актуальності її реформаторські настанови у формуванні системи національної освіти, за що Софія Русова визнана «предтечою української школи».
У програмі фільм «Софіїн день» (Укртелефільм, 1992)
Лекція про Софію Русову журналістки Галини Дацюк «Господиня – Мати в народі…»
відеоряд давніх світлин, видання з першими публікаціями у незалежній Україні (1991).
В обговоренні діяльності пасіонарної особистості Софії Федорівни Русової візьмуть участь: професор, доктор філологічних наук, дослідник спадщини Івана Огієнка Микола Тимошик; журналіст, письменник, заслужений працівник культури України Юрій Плаксюк.
«Володіючи кількома європейськими мовами, вона прийняла як рідну українську. Бо це була поневолена мова її поневоленої батьківщини, і за її утвердження вона віддала життя. Русова – це перший український дитячий садок, перший український буквар, 1906р., перший позацензурний Шевченків «Кобзар», 1876; перші українські книжки для народу, перший педагогічний український журнал «Світло», 1910-1914; очільництво департаменту позашкільної освіти УНР, національна програма початкової школи, авторські підручники для підготовки вихователів, 1918; професорка Кам’янець-Подільського університету 1921, що розгорнула рішучу діяльність за націоналізацію вищої школи. Її теоретична спадщина – ціла педагогічна бібліотека, написана на основі найкращого європейського досвіду, перекладеного на український ґрунт. «У кожного народу є дві святині: армія і школа…». «Нація народжується коло дитячої колиски…». «Нація, що не має національної школи приречена на вживання чужого хліба…».
Галина Дацюк, редакторка «Слова Просвіти», журналістка, письменниця, членкиня НСПУ і НСЖУ, голова ЖЦ «Спадщина», дослідниця спадщини Софії Русової від 1991р., лавреатка премій: ім. Анатолія Погрібного, ім. Івана Огієнка, ім. Софії Русової.
Життя славної доньки України Софії Русової (18.02.1856 – 05.02.1940) – яскравий приклад самовідданої громадської, культурної і державницької діяльності справжньої патріотки, яка завжди була в центрі знакових історичних подій наприкінці ХІХ – початку ХХ століть. Донині не втратили актуальності її реформаторські настанови у формуванні системи національної освіти, за що Софія Русова визнана «предтечою української школи».
У програмі фільм «Софіїн день» (Укртелефільм, 1992)
Лекція про Софію Русову журналістки Галини Дацюк «Господиня – Мати в народі…»
відеоряд давніх світлин, видання з першими публікаціями у незалежній Україні (1991).
В обговоренні діяльності пасіонарної особистості Софії Федорівни Русової візьмуть участь: професор, доктор філологічних наук, дослідник спадщини Івана Огієнка Микола Тимошик; журналіст, письменник, заслужений працівник культури України Юрій Плаксюк.
«Володіючи кількома європейськими мовами, вона прийняла як рідну українську. Бо це була поневолена мова її поневоленої батьківщини, і за її утвердження вона віддала життя. Русова – це перший український дитячий садок, перший український буквар, 1906р., перший позацензурний Шевченків «Кобзар», 1876; перші українські книжки для народу, перший педагогічний український журнал «Світло», 1910-1914; очільництво департаменту позашкільної освіти УНР, національна програма початкової школи, авторські підручники для підготовки вихователів, 1918; професорка Кам’янець-Подільського університету 1921, що розгорнула рішучу діяльність за націоналізацію вищої школи. Її теоретична спадщина – ціла педагогічна бібліотека, написана на основі найкращого європейського досвіду, перекладеного на український ґрунт. «У кожного народу є дві святині: армія і школа…». «Нація народжується коло дитячої колиски…». «Нація, що не має національної школи приречена на вживання чужого хліба…».
Галина Дацюк, редакторка «Слова Просвіти», журналістка, письменниця, членкиня НСПУ і НСЖУ, голова ЖЦ «Спадщина», дослідниця спадщини Софії Русової від 1991р., лавреатка премій: ім. Анатолія Погрібного, ім. Івана Огієнка, ім. Софії Русової.
| Читайте також |
| Коментарі (0) |