Про Рубана і Савченко: смійтеся, коли б не заплакали...
Враження таке, що завдяки російській пропаганді і корисним ідіотам велика частина громадян України втратила інстинкт самозбереження. Насміхаються з інформації Луценка про Савченко і Рубана, які готуввли теракт. Нагадаю, що лугандони попросили записати Рубана в списки на обмін зі свого боку. Ви думаєте, що це не тому, що він свій для них, а по душевній доброті?
Кілька років тому ми трусилися від страху або нервового напруження і стежили за тим, як росіяни намагалися здійснити перевороти у інших, крім Криму , Донецької і Луганської областей, регіонах України. На щастя, не склалося.
Тоді таки спрацювали і армія, і громадянське суспільство, і СБУ і міліція. Косо і криво, але спрацювали.
Сьогодні ситуація поліпшилася. Для багатьох громадян війна іде десь там далеко, далеко. Тому можна не боятися, можна посміятися.
А я ще раз нагадаю. Поклонська, колишня прокурорка окупованого Криму, - просто дурепа. Губарєв і Пушилін два донецькі дурники, з яких насміхалися. Ніхто не сприймав серйозно. Але всі ці придурки взяли і привели руцкій мір до себе в регіон.
Ви коли смієтеся із Савченко, нібито неадекватну тітку, згадуйте все таки те, що ви бачили і чули на власні вуха. Вона говорила про 400 тисяч загиблих. А Рубан підгавкував їй: і репресії, репресії , репресії. Вона, може, звісно, видавати бажане за дійсне. 400 тисяч їм не потягнути. Але теракт меншого масштабу їм цілком по зубах.
Зверніть увагу, що нині вбивають і нападають на активістів і громадських діячів. Звісно, до псевдореформованої поліції окремі запитання, хоча підозрюваних вони затримали цього разу оперативно. Але чи не думаєте, що така інтенсивність не просто так? Що за цим стоїть дехто, якийсь старший брат, який зацікавлений, щоб довести стан українського суспільства до істерики? Він і так з цим непогано справляється з допомогою інформаційних вкидів. А тепере він цілком може переходити до іншого рівня впливу на ситуацію. Принаймні таку версію не можна відкидати.
У мене є нездійсненна мрія. Я би хотів, щоб хоча б на кілька днів до Києва увійшли російські танки. Щоб повідстрілювали яйця деяким поцифістам і ура-патріотам. Щоб ті відчули на собі різницю між миром у своєму місті і війною. Тоді. певне, вони б ніколи більше не сміялися зі слів Луценка. Але біда в тому, що увійшовши, російські танки, добровільно нікуди не підуть.
А так. Смійтеся, смійтеся. Сміятися краще, ніж плакати.
Юрій ЛУКАНОВ
Кілька років тому ми трусилися від страху або нервового напруження і стежили за тим, як росіяни намагалися здійснити перевороти у інших, крім Криму , Донецької і Луганської областей, регіонах України. На щастя, не склалося.
Тоді таки спрацювали і армія, і громадянське суспільство, і СБУ і міліція. Косо і криво, але спрацювали.
Сьогодні ситуація поліпшилася. Для багатьох громадян війна іде десь там далеко, далеко. Тому можна не боятися, можна посміятися.
А я ще раз нагадаю. Поклонська, колишня прокурорка окупованого Криму, - просто дурепа. Губарєв і Пушилін два донецькі дурники, з яких насміхалися. Ніхто не сприймав серйозно. Але всі ці придурки взяли і привели руцкій мір до себе в регіон.
Ви коли смієтеся із Савченко, нібито неадекватну тітку, згадуйте все таки те, що ви бачили і чули на власні вуха. Вона говорила про 400 тисяч загиблих. А Рубан підгавкував їй: і репресії, репресії , репресії. Вона, може, звісно, видавати бажане за дійсне. 400 тисяч їм не потягнути. Але теракт меншого масштабу їм цілком по зубах.
Зверніть увагу, що нині вбивають і нападають на активістів і громадських діячів. Звісно, до псевдореформованої поліції окремі запитання, хоча підозрюваних вони затримали цього разу оперативно. Але чи не думаєте, що така інтенсивність не просто так? Що за цим стоїть дехто, якийсь старший брат, який зацікавлений, щоб довести стан українського суспільства до істерики? Він і так з цим непогано справляється з допомогою інформаційних вкидів. А тепере він цілком може переходити до іншого рівня впливу на ситуацію. Принаймні таку версію не можна відкидати.
У мене є нездійсненна мрія. Я би хотів, щоб хоча б на кілька днів до Києва увійшли російські танки. Щоб повідстрілювали яйця деяким поцифістам і ура-патріотам. Щоб ті відчули на собі різницю між миром у своєму місті і війною. Тоді. певне, вони б ніколи більше не сміялися зі слів Луценка. Але біда в тому, що увійшовши, російські танки, добровільно нікуди не підуть.
А так. Смійтеся, смійтеся. Сміятися краще, ніж плакати.
Юрій ЛУКАНОВ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |