Прилуцький школяр Сашко Гуржій урятував людині життя
– Ще ніколи я так швидко не плавав, – каже 14-річний Сашко Гуржій, котрий перейшов у 9 клас школи №7 міста Прилуки. Це тепер, пригадуючи, як поспішав на допомогу незнайомому чоловіку, хлопчина може аналізувати свої дії. Тоді ж, 9 липня, він якимось внутрішнім відчуттям зрозумів, що не можна гаяти часу. Тридцять секунд – ось ціна людського життя, врятованого відважним юним хлопцем. Від більшості ровесників Сашко, учасник олімпіад з історії, любитель футболу, кікбоксінгу, сімейної риболовлі та інших видів активного дозвілля, відрізняється хіба що високим зростом. Він уже практично наздогнав свого татка Олександра Гуржія. А підполковник МНС Сергій Вербицький, стоячи поряд із хлопцем, виявився на півголови за нього нижчим. Та чи тільки антропометричні дані дозволили школяреві здійснити воістину сміливий вчинок? Як-не-як, рятувати довелося значно масивнішу людину, на яку, до того ж, чомусь ніхто з дорослих уваги не звернув.
– Я відпочивав у літньому таборі в Коблево Миколаївської області, – розповідає рятівник. – Пішли з хлопцями на пляж.
Купаючись, я помітив далеченько від берега кремезного чоловіка. Він лежав на поверхні моря головою вниз, зануривши обличчя у воду. Придивився пильніше – чоловік зовсім не рухається. Тоді якомога швидше поплив до нього, перевернув на спину – а в нього закушений язик, очі під лоба й піна з рота. Почав тягти чоловіка до берега й кликати на допомогу. Старався не дивитися на його обличчя, щоб потім не снився...
Тільки біля берега Сашку допомогли друзі та кілька сторонніх чоловіків, які витягли потерпілого на пісок, поклали на спину й розгублено звернулися до хлопця: що ж робити далі? "Треба перевернути його, щоб вода витекла", – миттю зорієнтувався Сашко. Вочевидь, у нагоді стали шкільні уроки з основ безпеки життєдіяльності. Вода-таки пішла з рота чоловіка, а за нею – блювота. Як сказала дружина потерпілого, він був добряче напідпитку, тому й заплив так далеко, втративши над собою контроль. Але не ці слова найбільше запали хлопцеві в душу. Вдячно потискаючи йому руку, схвильована жінка сказала: "Ти врятував подальшу долю моєї дитини". Поряд із мамою стояло зарюмсане маля...
Імені врятованого ним чоловіка Сашко так і не дізнався. Той прийшов до тями й одразу ж потрапив на ноші "швидкої", що прибула за викликом пляжних рятувальників. Утім, жодна "невідкладна" потерпілому не знадобилася б, якби його витягли на берег на півхвилини пізніше. Саме стільки часу відділяло чоловіка від занурення у воду, висловили переконання рятувальники.
Справжній шок пережили батьки, коли дізналися про синову пригоду в Коблево. Їх можна зрозуміти, адже Сашко, рятуючи іншого, ризикував власним життям. Хлопець прагнув допомогти й про себе не думав. Більшість його друзів при обговоренні випадку чесно зізналися, що навряд чи кинулися б на порятунок – нерви, страх, невпевненість у власних силах... Тому й не дивно, що на зміну шоку в батьківських почуттях прийшла гордість за свою дитину. Особливо пишається сином батько, який, будучи вихованим у дусі взаємодопомоги радянської педагогіки, у подібні ситуації не потрапляв:
– У Саші зір не дуже добрий, тож чолов’язі пощастило, що він його побачив. У ті хвилини наш син був ангелом-хранителем порятованого.
До речі, Сашко й раніше рятував людей на воді. Минулого літа він витягнув на берег озера двох своїх сестричок: рідна почала тонути, а двоюрідна хотіла її втримати, й обидві ледве не пішли на дно. Чи не було це своєрідною репетицією «ангела-хранителя», якому знадобилися навички в більш критичній ситуації? Відповідь на це питання відома тільки вищим силам.
Вітаючи юного героя-рятівника, підполковник служби цивільного захисту Сергій Вербицький вручив йому подяку від Прилуцького районного відділу МНС та передав подарунок депутата міськради Дмитра Барнаша – футбольний м’яч. Крім того, Сашко почув від щире запрошення до нових зустрічей:
– Дуже приємно, що в нашому місті ростуть здорові, мужні хлопці - надійна зміна прилуцьким рятувальникам. Завжди раді тебе бачити, заходь у будь-який час!
Олександр Бойко
м.Прилуки
| Читайте також |
| Коментарі (0) |