Правда про Євгена Зінича
До цього допису спонукала брехлива стаття, опублікована в одній із іченських груп. Зазвичай в ній рекламують всяку-всячину та постять прикольні картинки. Аж ось з якогось дуру у групі, яка позиціонує себе «внепалітікі», з’являється брехливий опус під вигаданим ім’ям про те, нібито Євген Зінич захоплює храми.
Так от, Зінич людина проста, але живе настільки незвично, що про нього в Ічні та районі не знає хіба якась сліпа кобила. Але є й такі коні, які його оббріхують. Але йому не звикати, а от за справу Євгену болить.
Після того, як в Україні врегульоване питання національної церкви, переходи в ПЦУ відбуваються законно і демократично. В нашому районі це поки-що зроблено в Бережівці, Парафіївці та Припутнях. Нажаль, вибір громади села Припутень відбувався найбільш болісно.
Після зборів, де люди більшістю голосів проголосували за ПЦУ, документи майже рік блукали в коридорах обласної влади, яка саботувала реєстрацію громади. ВДУМАЙТЕСЬ! Українські чиновники, оглядаючись на проросійських олігархів, перешкоджають українцям зареєструвати документи Української церковної громади.
А тим часом на жителів села здійснювався моральний, і фізичний тиск (отця Леонтія побито). В село приїздили кримінальні елементи, серед яких бачили навіть мусульманина. Люди проводили богослужіння перед дверима зачиненого храму, ключі від якого лежали в кишені промосковського «батюшки». З його уст неодноразово звучали антиукраїнські промови.
Громада ще рік терпляче чекала, поки справа розглядалася в трьох судах. І ось нарешті всі процедури пройдено. Щоб уникнути протистоянь з боку проросійських сил, які прикриваються «праваславієм», Євген Зінич разом з ветеранами війни, волонтерами та активістами був присутнім при історичній події повернення храму громаді села.
Присутність патріотів на цьому заході остудила гарячі голови, які хотіли створити картинку «ущемлєнія» прав для російського ТБ. І ось, коли не вийшло, коли храм відвідав Архієпископ Чернігівський Євстратій, проросійські «праваславні» вдались до підлої брехні. Але Зіничу байдуже, собаки гавкають, караван іде.
Василь ПАБАТ
Варто додати, що Євген Зінич є головою Іченської міської організації Народного Руху.
Так от, Зінич людина проста, але живе настільки незвично, що про нього в Ічні та районі не знає хіба якась сліпа кобила. Але є й такі коні, які його оббріхують. Але йому не звикати, а от за справу Євгену болить.
Після того, як в Україні врегульоване питання національної церкви, переходи в ПЦУ відбуваються законно і демократично. В нашому районі це поки-що зроблено в Бережівці, Парафіївці та Припутнях. Нажаль, вибір громади села Припутень відбувався найбільш болісно.
Після зборів, де люди більшістю голосів проголосували за ПЦУ, документи майже рік блукали в коридорах обласної влади, яка саботувала реєстрацію громади. ВДУМАЙТЕСЬ! Українські чиновники, оглядаючись на проросійських олігархів, перешкоджають українцям зареєструвати документи Української церковної громади.
А тим часом на жителів села здійснювався моральний, і фізичний тиск (отця Леонтія побито). В село приїздили кримінальні елементи, серед яких бачили навіть мусульманина. Люди проводили богослужіння перед дверима зачиненого храму, ключі від якого лежали в кишені промосковського «батюшки». З його уст неодноразово звучали антиукраїнські промови.
Громада ще рік терпляче чекала, поки справа розглядалася в трьох судах. І ось нарешті всі процедури пройдено. Щоб уникнути протистоянь з боку проросійських сил, які прикриваються «праваславієм», Євген Зінич разом з ветеранами війни, волонтерами та активістами був присутнім при історичній події повернення храму громаді села.
Присутність патріотів на цьому заході остудила гарячі голови, які хотіли створити картинку «ущемлєнія» прав для російського ТБ. І ось, коли не вийшло, коли храм відвідав Архієпископ Чернігівський Євстратій, проросійські «праваславні» вдались до підлої брехні. Але Зіничу байдуже, собаки гавкають, караван іде.
Василь ПАБАТ
Варто додати, що Євген Зінич є головою Іченської міської організації Народного Руху.
| Читайте також |
| Коментарі (0) |