"Порохобот" і Маккейн

Коли мене намагаються обізвати порохоботом, я завжди так собі думаю, тихенько, що Петру Олексієвичу самому є на кого рівнятись.

Ну, Сенатор, не те, щоб мій кумир (я не суджу людей і не поклоняюся їм), я дуже поважаю величезну кількість його вчинків і життєвий шлях. З таким доробком люди не те, що живуть гідно, а й вмирають спокійно.

І я з великим задоволенням прочитаю його книгу, укладену за життя, хоча, здається, він вже готувався.
І буде дуже непогано, якщо наші національні лідери братимуть приклад і уроки життя в отаких титанів.
Чому Пороха зачепив? Та тому, що книгу презентуєть в офісі ЄС. Тому що планують покласти на наш грунт спадщину Тетчер, Рейгана і подібних - саме в офісі ЄС.

Тому, що - вчаться.
От тому мені не соромно, за "порохобота". Набагато гірше, коли ти "нікчемобот", або вдаєш з себе "українобота", а за цим - лише ти сам зі своїм самолюбуванням.

Важливі цінності. А втілюватиме їх Порох, Пастор чи хтось з нас - неважливо.
Але дякувати тим, хто тягне плуга - треба.

Олександр СОСНИЦЬКИЙ