Польська інтелігенція закликає зупинити антиукраїнську істерію

Про це було заявлено під час перебування майже сотні інтелектуалів в польському селі Верхрата, де було сплюндровано могили вояків УПА.

"Це звернення ми висилаємо, стоячи над зруйнованими українськими могилами на цвинтарі у селі Верхрата і, не існуючому з 1945 року, українському селі Монастир у гміні Горинець. Тиждень тому варвари знищили встановлений у 1993 році надгробок, поставлений на честь 19-ом мешканцям Верхрати, у тому числі й воякам УПА, громадянам Польщі, які загинули в часи ІІ світової війни і одразу після її закінчення від рук німецьких солдатів, радянських та, врешті, польських комуністів. Від початку російської агресії в Криму та на Донбасі зплюндровано – часами кількаразово – вісім українських цвинтарів, хрести чи надгробки, у тому числі й могили, повсталі на кошти Ради Охорони Пам'яті Боротьби і Мучеництва (наприклад, могили на військовому цвинтарі у Пікуличах). Відео з актів вандалізму на цвинтарях та надгробках позначені знаком Табору Великої Польщі (поль. OWP) публікуються на каналі YouTube поляком, членом цієї організації, який зараз воює на стороні проросійських сепаратистів на Донбасі.

Схиляючись над могилами у Верхраті та Монастирі, просимо про вибачення і закликаємо: немає нашої згоди на нищення могил, цвинтарів, пам'ятників! Знаємо, що вони є частиною важкого минулого. У Польщі є увіковічнення з часів окупації, повстань, шведського потопу, двох світових воєн. А польською традицією є повага до померлих! Нехай спочивають у мирі.

Пам'ятаємо страшні часи, коли мацеву з єврейських цвинтарів використовували до будівництва доріг. Пам'ятаємо біль, який супроводжувався знищенням катинського каміння, при якому молились родини замордованих, фотографії Цвинтаря Орлят, який був зрівняний з землею радянськими танками.

А сьогодні у вільній Польщі знову бачимо, як зростає дозвіл на організовані акції знищення цвинтарів, могил, пам'ятників, фізичний напад на процесію. Зростають погромні настрої. Все частіше символом "ворога батьківщини" стається українець, біженець, мігрант, людина з іншим кольором шкіри, а навіть, професор, який публічно говорить іноземною мовою.

Для того, дивлячись сьогодні на знищені могили у Верхраті та Монастирі закликаємо: опам'ятаймося! Байдужість, схоже як і мова ненависті, наповнені агресією написи на будинках, знищення надгробків, атакування людей, які йдуть у процесії, які моляться на могилах предків, нищать наш спільний дім. Отруюють думки наших дітей. Допроваджують до пожеж, в яких не буде тих, хто переміг.

Звертаємось особливо до інтелігентських середовищ, оскільки це вони формують суспільну свідомість, а це означає, що вони відповідальні за неї. Звертаємось до влади і представників духовенства:
Очікуємо на Вашу присутність у кожному місці, в якому буде знищено цвинтар, вибитим буде вікно у костелі, церкві, мечеті, синагозі. Не дозволимо, щоб звичні у демократичному суспільстві суперечки, переносити на цвинтарі і до святинь, щоб ображали та атакували наших ближніх.

Звертаємось до Вас, до всіх нас з під зруйнованих могил з села Верхрати і Монастиря. Чиньмо так, щоб ми не мусіли стояти над могилами людей, які будуть гинути, бо буде занадто пізно, щоб цьому запобігти. Верхрата, Монастир 16 жовтня 2016 року".

Серед підписантів відозви «Заклик з Верхрати» - представники різних середовищ:

1/ діячі антикомуністичної опозиції в ПНР та діячі першої (початку 1980-х років) «Солідарності», наприклад, Галіна Бортновська-Домбровська, Данута Куронь, Ева Кулік, Збіґнєв Буяк, Людвіка і Генрик Вуєці, Чеслав Бєлєцький, Яцек Козловський, Йоанна і Януш Онишкевичі.
Галіна Бортновська-Домбровська є моральним авторитетом для багатьох середовищ: зокрема, з 1967 до 1982 р. брала активну участь в роботі Світової Ради Церков. Є ініціатором проектів із вшанування пам’яті жертв Варшавського гетто, Єдвабного і Сребрениці. В 1993 році була обрана заступником члена Державного Трибуналу, співзасновник Гельсінського фонду прав людини та Товариства проти антисемітизму і ксенофобії «Відкрита Річ Посполита» (2000).

2/ особи, які у минулому займали важливі державні пости: проф. Єжи Стемпень (колишній сенатор, колишній Голова Конституційного Суду), Катажина Пелчинська-Наленч (колишній Посол РП в Москві), Радослав Сікорський (екс-міністр закордонних справ), Марцін Босацький (колишній Посол РП у США).

3/ особи з академічних/вишівських середовищ: професор Оля Гнатюк, професор Анджей Менцвель, професор А.С. Ковальчик, професор Кшиштоф Подемський, доктор Йоанна Токарська-Бакір, професор Антоній З. Камінський, професор Адольф Юзвенко

4/ духовні Римо-католицької Церкви: отець Томаш Достатній (чернець-домініканин), священик Казімєж Сова; греко-католицький священик Стефан Батрух.

5/ публіцисти і журналісти: Боґуміла Бердиховська, Іза Хруслінська, Марцін Круль, Евґеніуш Смоляр, Адам Бальцер, Вєслав Романовський, Лукаш Сатурчак, Яцек Свйондер, Казімєж Вуйціцький, Пйотр Косьцінський.

6/ представники громадських і неурядових організацій: Данута Пшивара (голова Гельсінського фонду прав людини), Матеуш Кійовський (Комітет захисту демократії), Кшиштоф Становський (Фонд міжнародної солідарності), Петро Тима (Об’єднання українців у Польщі), а також багато НУО, зокрема Фонд освіта для демократії, Фонд розвитку місцевої демократії, Демократичне товариство «Схід».

7/ представники органів місцевого самоврядування: Ян Бартмінський (Перемишль), Міхал Ґуць (Гдиня).

8/ особи з творчих середовищ: Анджей Северин.

Список осіб, які підписали заклик "Відозва з Верхрати" (українською) -

Адам Бальцер (Варшава), Ян Бартмінський (Перемишль), от. Стефан Батрух (Люблін), Мариля і Януш Базидлі (Люблін), Едвін Бендик (Варшава), Боґуміла Бердиховська (Варшава), Чеслав Белецький (Варшава), Манюха Біконт (Варшава), Барбара і Ришард Білль (Варшава), Мартина і Влодзімєж Боґачики (Познань), Марцін Босацький (Варшава), Галіна Бортновська-Домбровська (Варшава), Збіґнєв Буяк (Варшава), Ян Бира (Замостя), Анджей Бжезецький (Краків), Іза Хруслінська (Варшава), Катажина Хім'як (Варшава), Вацлав Чакон (Люблін), Анна Домбровська (Люблін), Ян Анджей Домбровський (Вроцлав), о. Томаш Достатній, домініканин (Люблін), Юстина Дуріяш-Булгак (Варшава), Анастасія Двуліт (Варшава), Кристина Енґелькінґ (Варшава), Романа Фелікс (Варшава), Пшемислав Фенрих (Щецин), Артур Ґроссман (Львів), Мірослав Ґринь (Варшава), Міхал Ґуць (Ґданськ), Вітек Гебановський (Варшава), проф. Оля Гнатюк (Київ), Вітольд Горовський (Познань), Барбара Імьолчик (Варшава), Малґожата Янушкевич (Варшава), Богдан Юрчишин (Варшава), Адольф Юзвенко (Вроцлав), проф. Антоній З. Камінський (Варшава), Ксеня Каневська (Варшава), Маґдалена і Януш Кійовські (Варшава), Марцін Колодзєйчик (Варшава), Марцін Конєчний (Варшава), Юлія М. Кошевська (Варшава), др. Аґнєшка Косьцянська (Варшава), Пйотр Косьцінський (Варшава), проф. Анджей С. Ковальчик (Варшава), Серґіуш Ковальський (Варшава), Яцек Козловський (Варшава), Марцін Круль (Варшава), Аґнєшка Крисік (Варшава), Александра Куявська (Варшава), Ева Кулік (Варшава), др. Ян Кур’ята (Кошалін), Данута Куронь (Варшава), др. Малґожата Кузбіда (Перемишль), Ян Лясоцький (Лондон), Анджей де Лазарі (Лодзь), Цезарій Лазаревич (Варшава), Станіслав Лубенський (Варшава), Кароліна Лукашевич (Варшава), Марта Мазусь (Варшава), проф. Анджей Менцвель (Варшава), Івона Міхалік (Варшава), Шимон Моджеєвський (Перемишль), тереса Олещук (Варшава), Збіґнєв Олькевич (Варшава), Йоанна і Януш Онишкевичі (Варшава), Ян Осінський (Варшава), др. Аґнєшка Пасєка (Відень), др. Міхал Пазєвський (Щецин), Данута Пшивара (Варшава), Катажина Пелчинська-Наленч (Варшава), Бартош Пехович (Варшава), Юзеф Піньйор (Вроцлав), проф. Кшиштоф Подемський (Познань), Войцех Пшибильський (Варшава), Мажена Рафальська (Ломжа), Яцек Раковецький, Єжи Рейт (Варшава), Веслав Романовський (Варшава), Аґнєшка Ромашевська (Варшава), др. Юліта Аґнєшка Рибчинська (Люблін), Радослав Сікорський (Варшава), Лукаш Сатурчак (Варшава), Анджей Северин (Варшава), Мірослав Скурка (Варшава), Томаш Слупський (Варшава), Евґеніуш Смоляр (Варшава), о. Казімєж Сова (Варшава), Ґжеґож Сподарек (Варшава), Барбара і Кшиштоф Становські (Люблін), Адам Становський (Люблін), Анджей Становський (Люблін), Кароль Становський (Люблін), Аґата Стафей-Бартосік (Варшава), Кшиштоф Роберт Стасяк (Варшава), Аґата Стебаков (Варшава), Віктор Шостало (Колобжеґ), Марек Штарк (Вроцлав), Роберт Шухта (Варшава), Яцек Сьвйондер (Варшава), др. Йоанна Токарська-Бакір (Варшава), др. Патриція Тшещинська (Краків), Петро Тима (Варшава), Анджей Урбанік (Варшава), Недім Усейнов (Варшава), Александра Вавдеюк (Варшава), Вальдемар Вейгс (Вальбжих), Войцех Вільк (Варшава), Аґнєшка Вісьнєвська (Варшава), Міхал Войтчак (Торунь), Казімєж Войціцький (Варшава), Ольґа Вуйтович (Люблін), Людвіка і Генрик Вуєці (Варшава), Йоланта Зарембіна (Варшава), Тадеуш Завадзький (Варшава).