Поливайте у спеку рослини правильно!

Після напування — мульчування
Зокрема, важливу роль відіграє час поливу. Дехто з городників береться за шланг у спекотний сонячний полудень. Однак такого не варто робити. І причин тут кілька. По-перше, неефективність використання студениці, яка одразу ж випаровується. А ще більший недолік у тому, що краплі води, котрі залишаються на листі, мають ефект скляних лінз. Вони зводять промені в пучок, як наслідок — рослини можуть отримати опіки.
Отож найкраще поливати у надвечір’я, перед заходом сонця. До ранку городні «мешканці» матимуть змогу неквапливо втамувати спрагу.

Трапляються господарі, що намагаються напувати город часто, але маленькими порціями. Проте й цього не варто робити, бо тоді вода не досягає коріння — вона випаровується ще з поверхні. Згадане поливання дає хіба один ефект (на жаль, негативний): утворюється ґрунтова кірка, внаслідок чого погіршується обмін повітря. Грядку слід напувати рідше, зате більшими порціями.

Інша річ, коли дуже пересохлий ґрунт. Тоді поливання ліпше проводити у два етапи. Спочатку землю зволожують (аби вона трохи розм’якла), а вже опісля слід поливати як звичайно.

Загалом для напування городніх культур не обов’язково мати дуже багато води. Досягти ефекту можна і незначною кількістю студениці. Аби зекономити живильну рідину, за 10-15 см від рослин залізним прутом (діаметром 2-3 см) роблять у ґрунті отвори завглибшки 0,3-0,5 м. У них і заливають воду. Тоді вона не розтікатиметься у різні боки, а майже все потрапить строго за призначенням — до коріння.

Важливо і таке: після поливів, аби зберегти вологу, поверхню ґрунту мульчують торфом, сухою землею тощо.
Є певні вимоги і до води. Насамперед, радять спеціалісти, вона не повинна бути холодною. Адже корені, що знаходяться у більш теплому ґрунті (20-25 град. С), не можуть швидко пристосовуватися до різкої зміни умов і значно зменшують поглинання води. Водночас надземні органи активно випаровують вологу. Звідси — порушення водного балансу рослин, що веде до зів’янення тощо.

Варто сказати і те, що не рекомендується використовувати для поливу воду з централізованих водогонів, адже в ній може бути багато хлору, який токсичний для рослин.

Найкраще напувати город дощівкою. Також можна брати воду з озера, потічка. Зрештою, непоганою для цих потреб буде і кринична вода. Однак перед поливанням її обов’язково слід налити у бочку і день-два витримати на сонці.
Капуста п’є «відро», а морква — «чашку»

Чи не найбільше потребують поливання огірки, які просто не родять без достатньої кількості вологи. Вона потрібна цим рослинам як у ґрунті, так і в повітрі. Річ у тім, що корені огірка слабкі, вони розташовані у поверхневому шарі землі, котра швидко пересихає.

У липні огірки (залежно від погоди) поливають 1-3 рази на тиждень. Найкраще це робити методом дощування (полив під корінь чи сильним струменем води зі шланга ці рослини переносять погано). Норма — 15-20 літрів води на 1 кв.м грядки.

У помідорів теж підвищені вимоги до вологості ґрунту, адже в них корені розташовані на невеликій глибині. Однак у різні періоди потреби томатів у воді неоднакові. До початку плодоношення кількість вологи повинна бути помірною. Більше її необхідно під час масового зав’язування плодів. Підливають помідори у борозенки завглибшки 10-15 см.
Що ж до цибулі, то їй найнеобхідніша волога протягом 2-3 тижнів після появи сходів, коли відбувається інтенсивне утворення листя і відростання кореневої системи. Найефективніший полив — методом дощування.
Надзвичайно хоче вологи капуста. За посушливих умов у неї можуть не сформуватися головки або будуть дуже дрібні. Норма поливу — 20-25 л води на 1 кв. м грядки.

Моркві велика спрага не притаманна. Однак і їй теж потрібна волога. Але не слід забувати, що на цих грядках щедрий полив після тривалої перерви не дає бажаного ефекту — коренеплоди почнуть розтріскуватись. Тож якщо у поливання моркви були перебої, то її потрібно «поїти» спочатку невеликими дозами. Лише через 2-3 дні норму доводять до 5-10 л води на погонний метр рядка.