реклама партнерів:
Головна › Новини › ПОЛІТИКУМ
«Побєдобєсіє». 9 травня 1945 року: новина про перемогу над нацизмом нарешті дісталася СРСР
08-Трав-20 573 5.0 0
Українська щоденна газета «Свобода», що виходить в США, 9 травня 1945-го вийшла з шапкою «Війна в Європі скінчена». На першій сторінці повідомлялися подробиці підписання капітуляції в Реймсі, а також, що «перше повідомлення про здачу Німеччини повідав німцям міністер заграничних справ граф Крозік, заявляючи через фленсбурське радіо, що генеральний адмірал Деніц, новий канцлєр Райху й вождь німецького народу, приказав підписати акт безумовної здачі всіх німецьких збройних сил».

Газета повідомляла, що у вівторок «8 травня в годині 9 ранку президент Злучених Держав Гері С. Труман проголосив урядово з Білого Дому закінчення війни в Європі». Але, водночас, «в кількох місцях в Європі ще далі ведеться боротьба. Найзавзятіша з них іде в Чехії, головно в Празі, де німецький маршал фон Шернер, комендант німецьких військ у «Протектораті», заявив, що він не признає безумовної здачі Німеччини також Совєтському Союзові».

Радянська газета «Известия» інформацію про завершення «Великой Отечественной» надрукувала 9 травня. Більше того, акт капітуляції, текст якого наведено на першій сторінці, датовано попереднім днем: «Подписано 8 мая 1945 года в гор. Берлине». 8-м травня датовано і указ президії Верховної Ради СРСР про оголошення 9 травня «святом перемоги». А в передовиці на все тій же першій сторінці є й таки рядки: «Отныне 9 мая для всех поколений станет днем всенародного торжества – Праздником Победы».

Останнє виглядає все ж таки дивно. Особливо на фоні репортажу власних кореспондентів газети на третій сторінці: «8 травня в Берліні». Він починається такими рядками: «Восьме травня 1945 року – історичний день. Подіям його будуть присвячені книги. Хроніка його увійде у підручники і довідники».

А Василь Лебедєв-Кумач вже й встиг наваяти помпезного вірша «Ми перемогли!..»:
«…Спасибо нашему великому Отцу,
Поклон ему земной и всенародный,
И нашим маршалам, и каждому бойцу
За ратный труд, за подвиг благородный!
Всю Родину обнять хотел бы я:
Мы победили! С праздником, друзья!».

Більше того, на тій же сторінці, в нижньому куточку, примостилася ще одна переможна поезія («Великий день» Олександра Прокоф’єва) – він теж 9 травня творив, не восьмого?

А на останній сторінці притулилося й повідомлення про звернення рейх-міністра графа Шверин фон Крозіга до німецького народу… увага: з приводу капітуляції. «Німецькі чоловіки й жінки! Верховне командування збройних сил за наказом грос-адмірала Деніца оголосило сьогодні, 7 травня, про беззастережну капітуляцію всіх німецьких військ».

Зрозуміло, ті самі офіційні матеріали були розміщені і в «Правді». Разом із зверненням Крозіга 7 травня. Епічну поезію «День перемоги» встиг скласти Максим Рильський, її ще й переклали з української, вийшло ось так:
«…Так вот он, этот день. Его нам дарит Сталин.
Родному Сталину – и слава, и хвала!
Маршалу Сталину – слава, хвала!
Маршала Сталина – славны дела!
Орды фашистов повержены в прах,
Сталину – слава в веках!»

Вся третя сторінка присвячена оперативним репортажам про нічні святкування в Москві, Ленінграді, Києві. З датами теж повна «каша». Радіо оголосило про капітуляцію Німеччини вже після опівночі, однак: «Перше слово звернено до Сталіна. Ленінград, 8 травня» або «Київ радіє. Київ, 8». Поруч стаття Миколи Тихонова «Дев’яте травня»: «Дев’яте травня! Ніколи не забуде цього дня радянська людина». Ще правіше – репортаж військових кореспондентів газети під назвою «Капітуляція»: «Восьмого травня тисяча дев’ятсот сорок п’ятого року. Людство зітхнуло вільно. Гітлерівська Німеччина поставлена на коліна. Війна закінчена. Перемога».

Із звернення Йосипа Сталіна, опублікованого в газеті «Правда» 10 травня: «7 травня був підписаний у місті Реймсі попередній протокол капітуляції. 8 травня представники німецького головнокомандування… підписали в Берліні остаточний акт капітуляції, виконання якого почалося з 24 годин 8 травня».

Ну і знайдіть тут 9 травня…
Або наказ Сталіна про урочистий салют о 22-й годині 9 травня, також опублікований 10-го: «8 травня 1945 року у Берліні представниками німецького верховного командування підписаний акт про беззастережну капітуляцію німецьких збройних сил».

А ще фрагмент оперативного зведення за 9 травня (від радянського інформбюро): «…Курляндська група німецьких військ у складі 16 і 18 німецьких армій, під командуванням генерала від інфантерії Гільперта, з 23 годин 8 травня цього року припинила спротив і почала передавати особовий склад і бойову техніку військам Ленінградського фронту». Інші частини почали здаватися зранку 9 травня. Але ж на якій підставі капітулював Гільперт?

А ще 10 травня «Правда» й «Известия» надрукували тексти виступів по радіо президента США Г.Трумена та прем’єр-міністра Великобританії У.Черчілля 8 травня «з нагоди капітуляції Німеччини»: «Офіційно військові дії припиняться через одну хвилину після опівночі сьогодні, у вівторок, 8 травня. Однак із метою порятунку життів наказ про припинення вогню почав віддаватися вже вчора по всьому фронту. Місцями німці продовжують опиратися російським військам. Однак, якщо вони будуть продовжувати це після опівночі, то вони, звичайно, позбавляться захисту законів війни і будуть піддані атакам союзних військ з усіх боків. Не дивно, що на таких протяжних фронтах і в умовах існуючої дезорганізації ворожого командування наказу німецького верховного командування не будуть підкорятися негайно у всіх випадках. Це, на нашу думку, …не є причиною того, аби приховати від нації повідомлені нам генералом Ейзенхауером факти, що стосуються беззастережної капітуляції Німеччини, вже підписаної в Реймсі… Отже, війна з Німеччиною завершилася».

Через недовіру й маніакальну підозрілість, радянський уряд згаяв добу. Союзники пішли на компроміс і погодилися на повторне підписання акту капітуляції, однак і при цьому СРСР примудрився запізнитися на цілий день. І коли в Британії та США народ на повні груди святкував перемогу, радянські люди перебували у невіданні. Лише надвечір диктор радіо сповістив, що цього дня передачі триватимуть до пів на четверту ранку. А солодке слово «перемога» прозвучало тільки о 02:10.

До речі, на могилі журналіста Едварда Кеннеді викарбувано: «Він подарував світу додатковий день щастя». А Сталін і кремлівське керівництво вкрали у свого народу той вкрай важливий день…

Сергій ГОРОБЕЦЬ,
Український інститут національної пам’яті


Допомога проекту СІВЕРЩИНА - благодійний внесок

Теги:9 травня, Друга світова війна, Сергій Горобець, УІНП, Сталін


Читайте також



Коментарі (0)
avatar