Пластикова пляшка: безмежні можливості

І я б не сказала, що українці зі своєю генетичною бережливістю попереду всіх: і Росія, і Японія не пасуть задніх! Помандрувавши по сайтах, я виявила, що більшість ідей стосовно пластикових пляшок – це прикладне мистецтво, всілякі іграшки, забавки. Щоправда, рибалки також удосконалюють своє ремесло за допомогою пластикових пляшок. Також із порожніх пляшок ентузіасти-екологи роблять плоти і сплавляються на них по Десні. На одному із сайтів побачила навіть довжелезний перелік купи корисних речей, які можна виготовити з пластикових пляшок. Але того винаходу, про який хочу розповісти, там не було.

У Чернігові ж є чоловік, який виготовив з порожніх пластикових пляшок… дах для гаража на дачі. Коли я вперше побачила цей дах, який здалеку неймовірно блищав під літнім сонцем, то спочатку не могла збагнути: з чого це він зроблений? Збоку це виглядало так: вгорі і внизу дві білі смуги, а посередині – коричнева. І все виблискує й сяє під сонцем.

Автор творіння чернігівець Євген Надєїн охоче розповідає про історію цього «ноу-хау». Початок процесу був доволі прозаїчним: дах на старому гаражі ще батьківської дачі почав безнадійно протікати і потребував радикального втручання. На ремонт старої будівлі потрібні були чималі гроші. Але хто розумний витрачатиме гроші на ремонт старого?

От тоді й почав пан Євген міркувати, як же вийти із становища без фінансових витрат. А треба сказати, що пан Надєїн – людина товариська, гостинна, та ще й художник, тож у нього на дачі часто гостюють друзі. І якогось щасливого дня погляд художника у творчому пошуку впав на купу порожніх болсанок з-під мінеральної води та пива… Евріка!

І він взявся до роботи. Болсанки підібралися в основному прозорі і коричневі. У кожної він відрізав дно і верх по «плечики», потім розрізав отриману трубу вздовж і розігнув на манер вигнутої черепиці. Ну а далі накладав одна на одну і по розпрямлених краях прибивав цвяхами. Тож вийшла така собі «пластикова черепиця». «Болсанок» на дах пішло багато – сотні. І, звісно, знадобився на це не один день, а десь місяців зо три. Ну, майже літо. Зате дах цей вже налічує кілька років і, поглядаючи на нього, художник замислено каже: «Треба було весь дах робити коричневим і не брати прозорих болсанок».
А на моє запитання, що було найважчим у цій роботі, Євген Надєїн розсміявся: «О! Найважче було познімати етикетки, бо вони якимсь особливим клеєм тримаються, який дуже важко змити».

Можливо, наші читачі також поділяться своїми ідеями використання порожніх пластикових пляшок?

А на завершення хочу сказати, що один з російських «кулібіних» вже придумав, як використати пластикову трубу з болсанок для поливу грядок на дачі. Для цього пластикові пляшки з відрізаним дном і верхом вставляють одна в одну, попередньо прогрівши місця стиків (приміром, окропом) – виходить довга герметична труба. Пляшок потрібно для неї штук 300.

У Японії працює дизайнерка Міва Коізумі/Miwa Koizumi, яка за допомогою паяльника та сушили перетворює звичайнісінькі пластикові пляшки на реалістичних морських тварин – акваріуми з таким «антуражем» мають купу шанувальників.

Інеса ФТОМОВА.