Пісня для села
Катерина Кулик із Мезина написала мелодію пісні Вона пережила страшну трагедію – донька втопилася у Десні. Шурочка плела гарні вироби із соломи, писала поезії, а підступна річка забрала талановиту дівчинку з собою…
Пережити горе матері допомагає земля, яку треба обробляти. «Земля ж не винна», -- каже Катерина Кулик. Хоча на першотравневі свята їх город ще не пораний – і Десна до асфальту підступила, і нема коли, бо Катерина ходить з півчею, допомагає отцю Петру. У Мезині нема своєї церкви, тож священик приїздить з Коропа, а Катерина Кулик – одна з перших активісток Української православної церкви Київського патріархату.
А ще її рятує любов до пісні. Нещодавно її землячка, що живе нині в Луганську, поетеса Олександра Самарцева написала вірш про рідне село і прислала Катерині. А та зразу ж і наспівала мелодію. Пісня про Авдіївку Сосницького району, звідки обидві родом. Олександра Самарцева нещодавно брала участь у зібранні Чернігівського земляцтва в Києві, де авдіївців було аж шестеро. Пісня має бути надрукована у районному літературному альманаху, яким опікується коропська журналістка Валентина Михайленко.
Катерина Кулик працювала в краєзнавчому музеї, якому зараз присвоєно ім’я його засновника – Василя Куриленка. Зараз вона на пенсії: «Оце в таких годах, а я чим ото займаюся!».
В газеті "Сіверщина" дебютувала нова сторінка "Життя, як воно є". Передплата "Сіверщини" -- по всій Україні!
| Читайте також |
| Коментарі (0) |