реклама партнерів:
Головна › Новини › ПОГЛЯД
Пишіть щоденники!
06-Січ-21 361 0.0 0
Учора почитав щоденники молодшого рідного брата за 1984-1989 роки, які він писав ще у радянські часи, у віці з 18 до 23-х. Сила духу вражає. І не треба ставити сумні смайли. Треба радіти, що він був, є і залишив щоденники.

Скоро виповниться 20 років, як він пішов мандрувати у вічність, разом з героями філософського роману Томаса Манна «Зачарована гора» Гансом Касторпом та іншими, а також улюбленими композиторами Бетховеном і Бахом…

Думаю, це сталося так, як описав в оповіданні «Божевільні файли» ще у листопаді 2001 року.

… У щоденнику брата - жодної скарги, чи навіть згадки про хворобу, яка врешті-решт і підкосила його у 36-ть – тяжку форму діабету. Навпаки – він себе вважає ЩАСЛИВОЮ ЛЮДИНОЮ.

Навіть у лікарні – згадує лише раз – розповідає, як цікаво пізнавати характери і духовну зрілість чи незрілість людей, коли перебуваєш з ними в одній палаті.

Жодним словом не згадується Чорнобильська катастрофа! Її для нього не було! Існувала – велика література: «Доктор Фаустус» Манна, «Прощавай, зброє!», «І сходить сонце» Хемінгуєя, романи Ремарка, філософ Генрі Торо, могутня постать Девженка…

І музика… Від класики (вище згадані німецькі композитори) до джазу. «Бітлз» і рок, в тому числі й український, естрада…
Фотографія, живопис…

ОСЬ кілька ЦИТАТ зі ЩОДЕННИКА:

14 грудня 1984 року: «Дружинники і поліцаї мають дещо спільне: і ті й інші перед виходом на чергування накачують себе спиртним».
2 січня 1985 року. «Я вибрав йогу не для того, щоб дивувати знайомих різними дивовижними позами, а для своєї насолоди».
7 січня 1985 року. «Швейк» - шістсот сторінок насолоди!"
20 січня 1985 року. "Незамінним компонентом моєї тайної вечері стає чай. Яка це приємна штука».
24 січня 1985 року. «Пройшов 61 рік з дня смерті Леніна, але все одно у цей день тільки й чуєш на радіо й телебаченні одні тільки скорботні мотиви. Для кого вся ця показуха? Чому люди мають слухати таку бридоту!?»
20 березня 1985 року: «Із заздрощами дивлюся на будь-який народ, що розмовляє своєю мовою. Порівнюю нас із ними і жахаюся нашій темноті і загнузданості».
«Дивлюся, як чесні трудівники після роботи ідуть додому і бачу, що від них уже нічого взяти».
21 березня 1985 року. «Із-за фасаду сучасної тюрми визирала шапка старої і мудрої дзвіниці».
25 травня 1986 року. «Моя теперішня оцінка живопису – вбираю очима барви - що намальовано, не так важливо – естетичне задоволення від кольорів».
19 квітня 1987 року. «Кіоскер своєрідно відсвяткувала Паску. У своєму кіоску – вивісила червоні прапорці».

….До чого я? Ведіть щоденники на паперових носіях, а не в цифровому вигляді. У них ЗАСТИГАЄ ЧАС, вдягнутий у слова ваших спостережень і думок.
Щоденники почитають і ПОБАЧАТЬ ЧАС ваші рідні, діти й онуки. І, можливо, не тільки вони...

Владислав САВЕНОК
ПОСТСКРИПТУМ. Свою першу книгу я назвав "Божевільні файли" на честь Юрка, як і оповідання наполовину його...


Допомога проекту СІВЕРЩИНА - благодійний внесок

Теги:Владислав Савенок, щоденники


Читайте також



Коментарі (0)
avatar