Петропавлівська церква села Псарівка (Деснянське)
Тисячоліття тому новгород-сіверські князі будували по Десні у Комані, Горбові великі конюшні, де тримали коней для контрпоходів в степ на половців, а в Псарівці збудували велику псарню, де тримали псів для полювання. Псарі жили в городку – укріплені «от диких половцев», як зазначає церковний історик єпископ Філарет . Мабуть, Філарет здогадався про псарню по назві села Псарівка, в якому ніколи не бував й не бачив її траву псарку, псюрку – білоус, що полюбляє собачі піщані грунти. Археолог Куриленко віднайшов у Псарівці згаданий Філаретом – городок – мале поселення псарів захищене обороною лінією (нині територія дитсадка) . Зрозуміло, псарі не мали своєї церкви, вона була дещо західніше від городка в більшому поселенні сіверців біля городища на скелі – плато 250х300 м над Десною.
У архівних документах інвентарізації поляками Новгород-Сіверського уїзду в 1619 р. вказані малозаселені Мізинські, Псарівські, Радичівські грунти, на яких невдовзі з’являться нові села. Зокрема Псарівка була заснована у другій половині 1630-х рр. домініканським ксьондзом Миколою Петриковським . Псарівка як село вперше згадане у актах Рихлівського монастиря 1679 р. Отже, в Псарівці вже була церква. За здогадкою архієпископа Філарета виходить, що люди не забули князівську псарню і дали таку назву своєму селу, розташованому на місці двох поселень сіверців біля псарні та городища. Також люди ще пам’ятали й назву своєї дотатарської Петропавлівської церкви на честь двох святих апостолів Петра й Павла, а ось стару назву поганої трави білоуса – псарки забули.
За даними опису Новгород-Сіверського намісництва 1779-1781 рр., село Псаровка Понорницької сотні знаходилося за десять верст від сотенного містечка Понорниці. Село ховалося в долині між високими косогорами з гаями на правому березі Десни. У Псаровці нараховувалося 56 дворів (72 хати), одна дерев’яна церква, 2 священика, 1 церковник .
У 1800 р. була збудована в Псарівці нова дерев’яна Петропавлівська церква . Невдовзі збудували біля церкви дерев’яний церковно-причтовий будинок (18,1х6,8х2,8 м) на лежнях, з сінями (5,7х2,8х2,1 м), критий соломою; 10 вікон (1,1х0,7 м) з двійними рамами; 2 двостулкові двері, 5 одностулкових дверей: 3 печі, з них 1 – руська, 2 – голландські. У дворі стояли: – 1) амбар (4,3х4,9х2,8 м) з колод, покритий соломою, з дощатими підлогою та стелею, з дверима; – 2) хлів (27,7х4,3х2,1 м) з одновершкових соснових дошок, критий соломою, з 3 дверима
У 1908 р. псарівці збудували нову Петропавлівську церкву, з причини збільшення кількості її прихожан. Довжина нової церкви разом з дзвіницею становила 13 сажнів 1 аршин 10 вершків (28,8 м), найбільша ширина оновленої церкви – 9 сажнів 2 аршини 9 вершків (21 м), висота церкви до верху карниза становила 4 сажні 9 аршин (8,5 м), Великих вікон нараховувалося 25 шт., дверей зовнішніх двостулкових обшитих залізом 2 шт., не обшитих – 1 шт., одностулкових – 1 шт., внутрішніх – 1шт. Іконостас довжиною 3 саж. 5 арш. (10 м), висотою – 7 ¼ арш. (4,2 м) Дзвіниця триярусна, висотою у 26 ½ аршина (18,9 м) до верху карниза. Найближча до церкви селянська хата стояла за 50 ¾ арш. (36 м) з північно-західного боку .
У 1909 р. збудували при Петропавлівській церкві дерев’яну сторожку (4,2х4,2х2,4 м), покриту залізом, з дощатими сінями (4,2х2,1х2,1 м), Сторожка мала 2 вікна, 2 двері, 1 руську піч .
Страхова вартість Петропавлівської церкви разом з іконостасом та дзвіницею становила у 1910 р. – 5100 руб., вартість церковно-причтового будинку – 350 руб., амбару – 50 руб, хліву – 150 руб,, сторожки – 100 руб., разом – 5750 руб. Вартість церковних будівель визначали: страховий агент священик Юровський, священик Василь Сахновський, священик Федір Колшицький, псаломщик Стефан Барнацький, церковний староста Микита Корда, представник церковно-приходського опікунства Пилип Качура, представники прихожан Матвій Семенович Воробей та Омелян Баломут [6, арк. 567/23]. За описом 1915 р., вартість рухомого майна Петропавлівської церкви в Псарівці становила 1419 рублів. Три мідні дзвони коштували 380 руб., а 79 ікон (з них 61 – дерев’яних, 18 – на писчому папері) коштували 168 руб., три срібні чаші – 200 руб., чотири Св. Євангелія – 110 руб., дві срібні дарохранительниці – 90 руб., решта – напрестольні хрести, дискос, одяг, книги, шкафи та інше начиння, разом 29 найменувань, коштували 473 руб.
В'ячеслав КИРИЄВСЬКИЙ
Джерела
1. Историко-статистическое описание Черниговской епархии. Книга 5. Губ. город Чернигов. Уезды: Черниговский, Козелецкий, Суражский, Кролевецкий и Остерский – Чернигов. Земская типография, 1874.
2. Корноухов Е.А. Алфавитный список церквей Черниговской епархии. // Труды Черниговской губернской архивной комиссии 1906-1908 гг. Вып. 7. – Чернигов, 1908.
3. Кулаковський П. Чернігово-Сіверщина в складі Речі Посполитої 1618-1648 рр. – Київ, 2006.
4. Куриленко В.Є. В Чернігово-Сумському Подесенні. – Шостка, 2005.
5. Опис Новгород-Сіверського намісництва (1779–1781). – Київ, 1931.
6. Российский государственный исторический архив в Санкт-Петербурге (РГИА), ф. 799, оп. 33, д. 2359.
7. РГИА, ф. 799, оп.33, д. 2387.
У архівних документах інвентарізації поляками Новгород-Сіверського уїзду в 1619 р. вказані малозаселені Мізинські, Псарівські, Радичівські грунти, на яких невдовзі з’являться нові села. Зокрема Псарівка була заснована у другій половині 1630-х рр. домініканським ксьондзом Миколою Петриковським . Псарівка як село вперше згадане у актах Рихлівського монастиря 1679 р. Отже, в Псарівці вже була церква. За здогадкою архієпископа Філарета виходить, що люди не забули князівську псарню і дали таку назву своєму селу, розташованому на місці двох поселень сіверців біля псарні та городища. Також люди ще пам’ятали й назву своєї дотатарської Петропавлівської церкви на честь двох святих апостолів Петра й Павла, а ось стару назву поганої трави білоуса – псарки забули.
За даними опису Новгород-Сіверського намісництва 1779-1781 рр., село Псаровка Понорницької сотні знаходилося за десять верст від сотенного містечка Понорниці. Село ховалося в долині між високими косогорами з гаями на правому березі Десни. У Псаровці нараховувалося 56 дворів (72 хати), одна дерев’яна церква, 2 священика, 1 церковник .
У 1800 р. була збудована в Псарівці нова дерев’яна Петропавлівська церква . Невдовзі збудували біля церкви дерев’яний церковно-причтовий будинок (18,1х6,8х2,8 м) на лежнях, з сінями (5,7х2,8х2,1 м), критий соломою; 10 вікон (1,1х0,7 м) з двійними рамами; 2 двостулкові двері, 5 одностулкових дверей: 3 печі, з них 1 – руська, 2 – голландські. У дворі стояли: – 1) амбар (4,3х4,9х2,8 м) з колод, покритий соломою, з дощатими підлогою та стелею, з дверима; – 2) хлів (27,7х4,3х2,1 м) з одновершкових соснових дошок, критий соломою, з 3 дверима
У 1908 р. псарівці збудували нову Петропавлівську церкву, з причини збільшення кількості її прихожан. Довжина нової церкви разом з дзвіницею становила 13 сажнів 1 аршин 10 вершків (28,8 м), найбільша ширина оновленої церкви – 9 сажнів 2 аршини 9 вершків (21 м), висота церкви до верху карниза становила 4 сажні 9 аршин (8,5 м), Великих вікон нараховувалося 25 шт., дверей зовнішніх двостулкових обшитих залізом 2 шт., не обшитих – 1 шт., одностулкових – 1 шт., внутрішніх – 1шт. Іконостас довжиною 3 саж. 5 арш. (10 м), висотою – 7 ¼ арш. (4,2 м) Дзвіниця триярусна, висотою у 26 ½ аршина (18,9 м) до верху карниза. Найближча до церкви селянська хата стояла за 50 ¾ арш. (36 м) з північно-західного боку .
У 1909 р. збудували при Петропавлівській церкві дерев’яну сторожку (4,2х4,2х2,4 м), покриту залізом, з дощатими сінями (4,2х2,1х2,1 м), Сторожка мала 2 вікна, 2 двері, 1 руську піч .
Страхова вартість Петропавлівської церкви разом з іконостасом та дзвіницею становила у 1910 р. – 5100 руб., вартість церковно-причтового будинку – 350 руб., амбару – 50 руб, хліву – 150 руб,, сторожки – 100 руб., разом – 5750 руб. Вартість церковних будівель визначали: страховий агент священик Юровський, священик Василь Сахновський, священик Федір Колшицький, псаломщик Стефан Барнацький, церковний староста Микита Корда, представник церковно-приходського опікунства Пилип Качура, представники прихожан Матвій Семенович Воробей та Омелян Баломут [6, арк. 567/23]. За описом 1915 р., вартість рухомого майна Петропавлівської церкви в Псарівці становила 1419 рублів. Три мідні дзвони коштували 380 руб., а 79 ікон (з них 61 – дерев’яних, 18 – на писчому папері) коштували 168 руб., три срібні чаші – 200 руб., чотири Св. Євангелія – 110 руб., дві срібні дарохранительниці – 90 руб., решта – напрестольні хрести, дискос, одяг, книги, шкафи та інше начиння, разом 29 найменувань, коштували 473 руб.
В'ячеслав КИРИЄВСЬКИЙ
Джерела
1. Историко-статистическое описание Черниговской епархии. Книга 5. Губ. город Чернигов. Уезды: Черниговский, Козелецкий, Суражский, Кролевецкий и Остерский – Чернигов. Земская типография, 1874.
2. Корноухов Е.А. Алфавитный список церквей Черниговской епархии. // Труды Черниговской губернской архивной комиссии 1906-1908 гг. Вып. 7. – Чернигов, 1908.
3. Кулаковський П. Чернігово-Сіверщина в складі Речі Посполитої 1618-1648 рр. – Київ, 2006.
4. Куриленко В.Є. В Чернігово-Сумському Подесенні. – Шостка, 2005.
5. Опис Новгород-Сіверського намісництва (1779–1781). – Київ, 1931.
6. Российский государственный исторический архив в Санкт-Петербурге (РГИА), ф. 799, оп. 33, д. 2359.
7. РГИА, ф. 799, оп.33, д. 2387.
| Читайте також |
| Коментарі (1) |
|
| |
0
