Перукарня для Генпрокурора

Перукарню ФОП Попелишко знають багато «центрових» чернігівців, бо вона розташована в такому місці, що і чиновники обласної адміністрації, і судові працівники, і прокурорські є у неї частими клієнтами. Пам’ятаю, як щодва тижні виголював свою голову у її перукарні колишній начальник чернігівської міліції, що нині живе у Одесі. Одне слово, місце знакове, помітне.

Певно, через це воно і впало в око чиновникам Чернігівської обласної ради. Точніше двом, уже колишнім, - начальнику управління комунального майна Володимиру Сидоренку та директору КП «Діловий центр» Володимиру Гущенку. Адже приміщення, в якому знаходиться приватна перукарня – комунальне і належить обласній раді.

Спочатку підприємець була тут найманим працівником, ще за радянської влади, а коли у 1998 році ліквідовано готель «Десна» (дуже немудре рішення, до речі), їй запропонували стати підприємцем і оформити договір оренди з управлінням комунального майна обласної державної адміністрації, що й було зроблено.

Що це було за приміщення? Дві кімнати із загальним входом через вестибюль готелю. За власні кошти у 2001 році підприємець робить реконструкцію з влаштуванням окремого входу і державна комісія приймає роботу, оформлюючи акт на її ім’я. Жінку запевнили, що витрати будуть компенсовані.

2005 рік – обласна рада створює комунальне підприємство «Діловий центр», з яким переукладається договір оренди. Експертиза встановлює, що внаслідок покращень, які зробила підприємець Попелишко, приміщення покращало, погарнішало і … стало дорожчим. Отже, чиновники, не кліпнувши трудящою рукою, збільшують орендну плату. Платити її стає непросто, виникає борг і «Діловий центр» хутенько подає в господарський суд петицію про розірвання договору.

Жінка (це вже 2015 рік) звертається до «Ділового центру» з логічним питанням – чому ж понесені нею затрати не компенсовані? Хе, чиновника так легко не піймаєш – вони відповідають, мовляв часу пройшло багато – треба нову експертизу. Добре, жінка попалась вперта і чиновникам не довіряє, бо бачила вже їх і перебачила – стрижених і голених, порядних і не дуже… І просить призначити експертизу в рамках судової справи. Та Володимир Гущенко, яко директор «Ділового центру», проти, виписавши купу законів та підзаконних гачків…А в суді заявили, що ні компенсувати затрати підприємця, ні включати їх у вартість оренди не збираються. Де б це бачено, щоб приватній особі – не чиновнику інші чиновники гроші повертали? Он зарплати в КП «Діловий центр» треба підвищувати, а вона про якусь компенсацію… Хай стриже собі мовчки!

І відомство пана Гущенка, не дочекавшись закінчення суду, домовляється з прокуратурою й та подає позов проти ФОП Попелишко – щоб стягти з неї борг на користь КП «Діловий центр» у сумі 7 091 гривню і 44 копійки.

Еге, ФОП Попелишко – не з лякливих. Тоді вже вона подає позов до КП «Діловий центр» про стягнення (компенсацію) вартості виконаних поліпшень і ціна позову 96 727 гривень та 55 копійок. Адже – увага! – вона поставила цегляну стінку, встановила двері і вікна, санітарно- технічне обладнання, облицювала керамічною плиткою, встановила підвісну стелю. Звісно, все це можна здерти і піти, але якось некрасиво буде. Та що там до краси, якщо в самісінькому центрі міста комусь приміщення приглянулося?!

…Справа йде не з підстрибом, а з вимотуванням нервів. Он уже і Володимира Сидоренка пішли з управління майна і "великого фінансиста" Гущенка з КП «Діловий центр». Щоправда, ці заслужені чиновники - пенсіонери нічого не втратили, а й ще набули: перший став головою непотрібної профспілки державних службовців, а другий – щоб вам не смішно було! – заступником директора обласного центру філармонійних програм. Що він розбирається в культурі - невідомо. Зарплати не скажу, але далеко за 10 тисяч…
ФОП Попелишко раз звернулася до Генерального прокурора Юрія Луценка про дивне злиття прокуратури з незаконними вимогами обласних чиновників, реакція – ніяка. Тепер пішла друга скарга.

« Вимушена ще раз звернутися до Вас із заявою, а фактично скаргою, оскільки вважаю за необхідне проінформувати про те, чим займаються Ваші підлеглі, зокрема, у Чернігівській місцевій та обласній прокуратурі, прикриваючись при цьому «інтересами держави», - пише перукарка. - Моє повторне звернення пов’язане ще і з тим, що після того як я звернулася до Вас у перший раз, моя проблема не тільки не була вирішена посадовими особами місцевої та обласної прокуратури, а навпаки, з їх боку тиск на мене значно зріс».

З прокуратури Чернігівської області до КП «Діловий центр» Чернігівської обласної ради, а точніше від обласного прокурора Володимира Комашко, надійшла вказівка надати відповідні документи про орендаря приміщення перукарні. І прокуратура сотворила згаданий позов.

При цьому в позовній заяві у якості представників держави зазначені: позивач 1 – Чернігівська обласна рада; позивач 2 – КП «Діловий центр» Чернігівської обласної ради. Але з позивачем 1 у мене немає жодних договірних відносин, а позивач 2- є комунальним підприємством, тобто недержавним підприємством. Таким чином не зрозуміло, які інтереси Чернігівської обласної ради захищає прокурор, оскільки позовні вимоги полягають у стягненні заборгованості та пені на користь КП «Діловий центр» Чернігівської обласної ради?

Крім того, обласні ради, згідно ст. 140 Конституції України, представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст. Слова «держава» у цій статті немає. Також право державної і право комунальної власності виписані окремо в статтях 326 та 327 Цивільного кодексу України.

«В тексті самого позову, - пише ФОП Попелишко, - заступником прокурора викладені відомості, що не відповідають дійсності. Зокрема, зазначено, що між сторонами 01.07.2013 укладено договір № 31-13 про відшкодування витрат за надані послуги та витрат на утримання орендованого майна орендарем. Проте, я даного договору не підписувала ( що підтверджує його копія, яку додано прокурором до позову), а отже не зрозуміло на якій підставі представник прокуратури стверджує про цей факт»

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 24.01.2017 року позов заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури залишено без розгляду. Суд дійшов правильного висновку про те, що прокурором та Чернігівською обласною радою не доведено в чому полягає порушення прав Чернігівської обласної ради, оскільки вона не є стороною Договору.

Крім того, посилаючись на ст. ст. 2, 29 ГПК України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» суд правомірно визначив , що прокурор не наділений правом здійснювати представництво інтересів держави в особі комунального підприємства, оскільки воно не є ні органом державної влади, ні органом місцевого самоврядування, ні іншим суб’єктом владних повноважень.

«Не погоджуючись із справедливим судовим рішенням, заступник прокурора області І. Юшин подає 09. 02. 2017 року апеляційну скаргу на дане рішення аж на 11-ти аркушах. В якості підстав оскарження – нічим не підкріплені, сфальшовані та юридично безграмотні твердження. Мабуть, обласна прокуратура вирішила за будь-яку ціну відбілити місцеву прокуратуру, яка навіть не з’явилась у судове засідання підтримати свій позов, а тільки робила тиск на мене та господарський суд з метою повісити на мене хоч якісь міфічні борги» - розказує Генпрокурору діяння його підлеглих підприємець з Чернігова.

Однак, в той же час в ході судового розгляду справи за позовом до КП «Діловий центр», що проходив в господарському суді Києва, , несподівано з’являється представник прокуратури із запереченням, підписаним начальником відділу представництва інтересів громадянина або держави в судах Чернігівської обласної прокуратури А.Хряпа.

«В ньому знову ж таки повторюються ті ж самі надумані і сфальсифіковані твердження, що були раніше викладені у позові та апеляційній скарзі представниками місцевої та обласної прокуратури. При цьому обласна прокуратури клопоче про її допуск до справи у якості представника «держави» в особі КП «Діловий центр» по вказаній судовій справи. Отже тепер тиск вчиняється вже з боку обласного прокурора» - зазначає ФОП Попелишко.

Жінка ріже правду-матку: «З даного факту можна сміливо робити висновок про корупційний зв'язок між Чернігівською місцевою прокуратурою, обласною прокуратурою та чиновниками з обласної ради і КП «Діловий центр», які у зговорі між собою роблять все, щоб вигнати мене з орендованого приміщення, яке за мій кошт було реконструйоване і за рахунок цього має сучасний і, на жаль, привабливий вид для нечесних на руку чиновників, позбавити мене заробітку на шматок хлібу, а перукарню відібрати та передати «своїм людям».

«Виникає нагальне питання – невже у місцевої та обласної прокуратур немає іншої роботи та завдань, ніж займатися моєю скромною персоною?, - питає жінка- перукар. - Невже у Чернігові вже покінчено із злочинністю та іншими правопорушеннями? Невже після Революції гідності в органах прокуратури України не тільки нічого не змінилося, а стало ще гірше, ще складніше простій людині захистити свої законні права?»

Чи ж почує просту жінку – перукарку Генеральний прокурор?

Василь ЧЕПУРНИЙ