Перший сніг

У першого снігу був перший невпевнений крок
І доторки перші до стежки, до шибки, до скроні…
У першого снігу малі, як в дитини, долоні,
З відбитками згаслих з далеких галактик зірок.
Із першого снігу я ту нашу зустріч зліпив.
Гадалось, назавше, а вийшло лише до відлиги.
Любов моя перша – моя недочитана книга,
Відлуння далеких, не зжовклих від часу снігів.
Дивлюсь, за вікном листопадиться рання зима.
Цілую крізь шибку сніжинок маленькі долоні.
Колись вони рясно обсипали долю і скроні,
І першу ту зустріч, якої давно вже нема.
Немає й не буде? А, може, повернеться знов
Із тої зими, яка й досі сніжить мені в душу.
На стежку оту, під крило постарілої груші,
Де з першого снігу зліпили ми першу любов.

19.11. 2022р.

Микола БУДЛЯНСЬКИЙ