Перша приватна радіостанція на середніх хвилях
невдовзі запрацює із Чернігова. Вона буде поки що єдиню в Україні. Її назва – «Свобода ФМ». Нещодавно радіостанція визнана Національною радою з питань радіо і телебачення переможцем в конкурсі на середніх хвилях, а також на фм- хвилях в Ічні, райцентрі Чернігівщини. І при допомозі держави та меценатів може мовити навіть на Брянську область Російської Федерації. Про це розмова із засновником радіостанції Олегом Головатенком (на фото).
- Інформаційний простір Чернігівщини просто таки дірявий, якщо не сказати більше. У прикордонній з агресором області легше знайти російські канали та радіостанції, ніж українські. Чим же тут допоможе ваша радіостанція саме на середніх хвилях?
- Середні хвилі насправді незаслужено забуті і недооцінені. Але діапазон «АМ» є в кожному сучасному приймачі і автомагнітолі. Він є в усіх старих радянських приймачах і маркується як СВ або MW (у приймачах, що виготовлялися «на експорт»). Колись на цих хвилях звучав «Маяк» і «Промінь». А ще на початку 90-х років приватна радіостанція Віталія Москаленка VM-Radio у Чернігові. Крім того, у середніх хвиль є чудова властивість – загоризонтне проходження. А довгими зимовими вечорами і вночі влітку радіо можна ловити за сотні кілометрів завдяки відбиванню від іоносфери. Так, за попереднім розрахунком, ми зможемо на частоті 1422 кГц покривати територію аж до Києва включно і до кордону у зворотному напрямку. А це велика кількість населення у громадах прикордонної області, яке позбавлене можливості слухати ФМ-станції у великих містах. Нагадаю, що властивість розповсюдження хвиль в комерційному ФМ-діапазоні – це лише зона прямої видимості.
Звісно, хотілося б мати спеціальну щоглу за містом і передавач потужністю 0.5МВт, і тоді б нас точно почули у Брянську, Стародубі, Воронежі. Але як приватна радіостанція ми не потягнемо поки що оплату такого енергоспоживання. Обійдемося наразі потужністю 200Вт. Це скромно, але достатньо для Чернігова і прилеглих громад. Можливо згодом, коли держава зрозуміє стратегічність цього напрямку і зможе нам закрити питання з електрикою, ми поставимо окрему конструкцію і збільшимо потужність. Адже ввечері в цьому діапазоні ми можемо чути російську радіостанцію «Вєсті ФМ». Мовить вона нелегально з території Придністров’я. Бо держава-агресор розуміє важливість інформаційної війни, а ми її поки і не починали.
- А як у Європі? Радіо працює на яких хвилях?
- Варто говорити не лише про хвилі, а і про технології. Класичне аналогове радіо старої матінки Європи добре себе почуває у діапазонах довгих і середніх хвиль. Вони буквально забиті ефірними радіостанціями з аналоговою модуляцією. Першу програму польського радіо з потужністю передавача 1МВт на частоті 225 кГц можна приймати вночі у добрій якості у Чернігові. Звісно, що це також FM-станції. Але їхня щільність розташування в діапазоні перевищує нашу. Подекуди це всього 200 кГц між сусідніми станціями. В той час як вітчизняний УДЦР «розводить руками» і «бідкається» на відсутність вільного частотного ресурсу. Хоча в Україні відстань між станціями надто вже розкішна і складає зазвичай аж 400 кГц, хоча Женевська конвенція 1984-го року такого обмеження і не накладає. Тобто, роботи дуже багато і в цій законодавчо-регуляторній царині після вивчення відповідного європейського досвіду.
Разом з тим в Європі розвиваються ще дві дуже цікаві технології – DAB+ (цифрове радіо) і DRM (Digital Radio Mondiale).
Dab+ - це майбутня цифрова заміна (за аналогією з цифровим телебаченням DVBT2) FM-радіо, покликана покращити якість мовлення і вирішити питання нестачі частотного ресурсу мовленням пакету станцій в одному мультиплексі і одним передавачем. Звісно, це потребує інших цифрових приймачів, але воно того варте. Правда, якщо існує стратегія. Яскравий приклад – Норвегія, яка законодавчо відмовилася від FM і змусила усіх мовників дружно перейти на цифровий формат DAB+. Що у підсумку? Коли є суворий регулятор, який визначає чітку стратегію розвитку, у підсумку виграли і зекономили усі. Зекономили і виграли, бо увесь рекламний радіоринок чітко перейшов у перспективний футуристичний формат майбутнього і стимулює його подальший розвиток, а не розмазався тонким шаром по різних стандартах і по різних діапазонах хвиль. Крім того, мовники скидаються і спільно платять один раз за один передавач, що транслює кілька радіостанцій в одному цифровому мультиплексі (а не кожний за свій). Ось такої чіткої стратегії хотілося б і в Україні. Бо ми не такі багаті.
DRM – це такі самі середні і короткі хвилі, на яких будемо мовити ми. З відповідною дальністю розповсюдження, про яку я згадував раніше. Тільки у якісному цифровому форматі. Тобто, із захищеністю від атмосферних завад, які характерні для старого стандарту аналогової модуляції. Цікаво, що попереду всього світу у справі цифрового DRM-мовлення на середніх хвилях навіть не Європа (да також це має місце), а Індія. Передавачі потужністю 100 кВт, 200 кВт і 300 кВт покривають територію усієї країни. А промисловість випускає спеціальні радіоприймачі, що дозволяють приймати цифрові програми у діапазоні середніх хвиль. Але, знову ж таки, це чітка стратегія країни.
Хтозна, може колись в Україні теж з’явиться стратегія, а наша частота 1422 кГц стане цифровою.
- Так склалося, що в нас майже всі медіа олігархам належать. Інші не виживають – скажімо, на Чернігівщині закрилася газета «Сіверщина», яка виходила більше 20 років, не стало телебачення в Ніжині, не чути про процвітання ефем- радіостанцій приватних… За що ви житимете?
- Так, і особливо це стосується ТБ. Надто дороге задоволення, яке відбивається лише владою. Шкода, що в цьому винен, на мою думку, і глядач, якого такий стан речей задовольняє. А тому він досі споживає те, що споживає, він відчужений від Суспільного (на утримання якого платить податки) і ніяк не перейде у формат відповідального виборця. Це усе пов’язані речі.
Що стосується радіо, я відчуваю, що цей формат на часі як добра книга. Крім того, він в тренді процесів євроінтеграції і децентралізації. Якщо підійти до справи правильно і відповідально, то громади, в яких мовить радіо, стануть цікавими самі собі. А мовник і громада це використає як правильний інструмент. Адже в США, наприклад, місцева радіостанція починалася зі шкільного вчителя праці і шерифа в ефірі. Гадаю, у нас буде те саме. Головне – це ДУМКА, а не фоновий «потік свідомості» від язика без кісток, як це часто буває у олігархічних мережевих мовниках. В цьому якраз і перевага мовника місцевого. Основною проблемою якого до цього часу було питання отримання частоти. І це був такий собі сидячий італійський страйк. Але з часом ми «лупаємо скалу» і багато чого змінюється на краще. Наприклад, Нацрада оголошує конкурси для громад і ми їх впевнено виграємо. Будучи вдячними Нацраді і її представнику за підтримку і підготовці усіх необхідних документів.
Найважливіше в радіостанції – технічна база. А вона у нас є завдяки підтримці посольства США. Далі – написання проектів, участь у грантових програмах, залучення коштів рекламодавців (а у нас є декілька постійних) і меценатів. Крім того, ми працюємо як Інтернет-радіо з 2016-го року і ядро однодумців – медійників за покликанням вже встигло згуртуватися. Не вірити у власні сили у нас немає підстав.
- Чому саме в Ічні виділено вам частоту для ефем- радіостанції і що плануєте з нею зробити?
- Саме по Ічні Нацрадою була винесена на конкурс вільна частота 100.9 МГц і ми вирішили її не роздумуючи брати з метою створення радіо для місцевої громади. Перемовини з керівниками вже відбулися і ми заручилися підтримкою. На жаль, це сталося вже після трагічних подій на складах. Але тепер громада буде з радіо. Нам, зокрема, дуже приємно, що після перемоги на конкурсі з нами на зв’язок вийшли місцеві жителі і навіть музиканти. Усім цікаво, що то буде за радіо і багато бажає брати участь у проекті. Тож ми на всі 100% впевнені, що до існуючого наповнення Свободи.ФМ ми зусиллями ічнянських творчих людей з успіхом додамо місцевого цікавого контенту! Хто ще не з нами, але хоче бути в нашій творчій команді – запрошуємо!
- І особисте питання: а звідки така настирливість щодо власного радіо, адже я знаю, що ви не один раз подавалися на конкурси Нацради і зараз існує інтернет- радіо?
- Починалося з батьківського приймача на кухні і ця любов до радіо лишилася й досі. А вдалося досягти результату через впертість – маю таку рису характеру.
Василь ЧЕПУРНИЙ, "Голос України"
м. Чернігів
- Інформаційний простір Чернігівщини просто таки дірявий, якщо не сказати більше. У прикордонній з агресором області легше знайти російські канали та радіостанції, ніж українські. Чим же тут допоможе ваша радіостанція саме на середніх хвилях?
- Середні хвилі насправді незаслужено забуті і недооцінені. Але діапазон «АМ» є в кожному сучасному приймачі і автомагнітолі. Він є в усіх старих радянських приймачах і маркується як СВ або MW (у приймачах, що виготовлялися «на експорт»). Колись на цих хвилях звучав «Маяк» і «Промінь». А ще на початку 90-х років приватна радіостанція Віталія Москаленка VM-Radio у Чернігові. Крім того, у середніх хвиль є чудова властивість – загоризонтне проходження. А довгими зимовими вечорами і вночі влітку радіо можна ловити за сотні кілометрів завдяки відбиванню від іоносфери. Так, за попереднім розрахунком, ми зможемо на частоті 1422 кГц покривати територію аж до Києва включно і до кордону у зворотному напрямку. А це велика кількість населення у громадах прикордонної області, яке позбавлене можливості слухати ФМ-станції у великих містах. Нагадаю, що властивість розповсюдження хвиль в комерційному ФМ-діапазоні – це лише зона прямої видимості.
Звісно, хотілося б мати спеціальну щоглу за містом і передавач потужністю 0.5МВт, і тоді б нас точно почули у Брянську, Стародубі, Воронежі. Але як приватна радіостанція ми не потягнемо поки що оплату такого енергоспоживання. Обійдемося наразі потужністю 200Вт. Це скромно, але достатньо для Чернігова і прилеглих громад. Можливо згодом, коли держава зрозуміє стратегічність цього напрямку і зможе нам закрити питання з електрикою, ми поставимо окрему конструкцію і збільшимо потужність. Адже ввечері в цьому діапазоні ми можемо чути російську радіостанцію «Вєсті ФМ». Мовить вона нелегально з території Придністров’я. Бо держава-агресор розуміє важливість інформаційної війни, а ми її поки і не починали.
- А як у Європі? Радіо працює на яких хвилях?
- Варто говорити не лише про хвилі, а і про технології. Класичне аналогове радіо старої матінки Європи добре себе почуває у діапазонах довгих і середніх хвиль. Вони буквально забиті ефірними радіостанціями з аналоговою модуляцією. Першу програму польського радіо з потужністю передавача 1МВт на частоті 225 кГц можна приймати вночі у добрій якості у Чернігові. Звісно, що це також FM-станції. Але їхня щільність розташування в діапазоні перевищує нашу. Подекуди це всього 200 кГц між сусідніми станціями. В той час як вітчизняний УДЦР «розводить руками» і «бідкається» на відсутність вільного частотного ресурсу. Хоча в Україні відстань між станціями надто вже розкішна і складає зазвичай аж 400 кГц, хоча Женевська конвенція 1984-го року такого обмеження і не накладає. Тобто, роботи дуже багато і в цій законодавчо-регуляторній царині після вивчення відповідного європейського досвіду.
Разом з тим в Європі розвиваються ще дві дуже цікаві технології – DAB+ (цифрове радіо) і DRM (Digital Radio Mondiale).
Dab+ - це майбутня цифрова заміна (за аналогією з цифровим телебаченням DVBT2) FM-радіо, покликана покращити якість мовлення і вирішити питання нестачі частотного ресурсу мовленням пакету станцій в одному мультиплексі і одним передавачем. Звісно, це потребує інших цифрових приймачів, але воно того варте. Правда, якщо існує стратегія. Яскравий приклад – Норвегія, яка законодавчо відмовилася від FM і змусила усіх мовників дружно перейти на цифровий формат DAB+. Що у підсумку? Коли є суворий регулятор, який визначає чітку стратегію розвитку, у підсумку виграли і зекономили усі. Зекономили і виграли, бо увесь рекламний радіоринок чітко перейшов у перспективний футуристичний формат майбутнього і стимулює його подальший розвиток, а не розмазався тонким шаром по різних стандартах і по різних діапазонах хвиль. Крім того, мовники скидаються і спільно платять один раз за один передавач, що транслює кілька радіостанцій в одному цифровому мультиплексі (а не кожний за свій). Ось такої чіткої стратегії хотілося б і в Україні. Бо ми не такі багаті.
DRM – це такі самі середні і короткі хвилі, на яких будемо мовити ми. З відповідною дальністю розповсюдження, про яку я згадував раніше. Тільки у якісному цифровому форматі. Тобто, із захищеністю від атмосферних завад, які характерні для старого стандарту аналогової модуляції. Цікаво, що попереду всього світу у справі цифрового DRM-мовлення на середніх хвилях навіть не Європа (да також це має місце), а Індія. Передавачі потужністю 100 кВт, 200 кВт і 300 кВт покривають територію усієї країни. А промисловість випускає спеціальні радіоприймачі, що дозволяють приймати цифрові програми у діапазоні середніх хвиль. Але, знову ж таки, це чітка стратегія країни.
Хтозна, може колись в Україні теж з’явиться стратегія, а наша частота 1422 кГц стане цифровою.
- Так склалося, що в нас майже всі медіа олігархам належать. Інші не виживають – скажімо, на Чернігівщині закрилася газета «Сіверщина», яка виходила більше 20 років, не стало телебачення в Ніжині, не чути про процвітання ефем- радіостанцій приватних… За що ви житимете?
- Так, і особливо це стосується ТБ. Надто дороге задоволення, яке відбивається лише владою. Шкода, що в цьому винен, на мою думку, і глядач, якого такий стан речей задовольняє. А тому він досі споживає те, що споживає, він відчужений від Суспільного (на утримання якого платить податки) і ніяк не перейде у формат відповідального виборця. Це усе пов’язані речі.
Що стосується радіо, я відчуваю, що цей формат на часі як добра книга. Крім того, він в тренді процесів євроінтеграції і децентралізації. Якщо підійти до справи правильно і відповідально, то громади, в яких мовить радіо, стануть цікавими самі собі. А мовник і громада це використає як правильний інструмент. Адже в США, наприклад, місцева радіостанція починалася зі шкільного вчителя праці і шерифа в ефірі. Гадаю, у нас буде те саме. Головне – це ДУМКА, а не фоновий «потік свідомості» від язика без кісток, як це часто буває у олігархічних мережевих мовниках. В цьому якраз і перевага мовника місцевого. Основною проблемою якого до цього часу було питання отримання частоти. І це був такий собі сидячий італійський страйк. Але з часом ми «лупаємо скалу» і багато чого змінюється на краще. Наприклад, Нацрада оголошує конкурси для громад і ми їх впевнено виграємо. Будучи вдячними Нацраді і її представнику за підтримку і підготовці усіх необхідних документів.
Найважливіше в радіостанції – технічна база. А вона у нас є завдяки підтримці посольства США. Далі – написання проектів, участь у грантових програмах, залучення коштів рекламодавців (а у нас є декілька постійних) і меценатів. Крім того, ми працюємо як Інтернет-радіо з 2016-го року і ядро однодумців – медійників за покликанням вже встигло згуртуватися. Не вірити у власні сили у нас немає підстав.
- Чому саме в Ічні виділено вам частоту для ефем- радіостанції і що плануєте з нею зробити?
- Саме по Ічні Нацрадою була винесена на конкурс вільна частота 100.9 МГц і ми вирішили її не роздумуючи брати з метою створення радіо для місцевої громади. Перемовини з керівниками вже відбулися і ми заручилися підтримкою. На жаль, це сталося вже після трагічних подій на складах. Але тепер громада буде з радіо. Нам, зокрема, дуже приємно, що після перемоги на конкурсі з нами на зв’язок вийшли місцеві жителі і навіть музиканти. Усім цікаво, що то буде за радіо і багато бажає брати участь у проекті. Тож ми на всі 100% впевнені, що до існуючого наповнення Свободи.ФМ ми зусиллями ічнянських творчих людей з успіхом додамо місцевого цікавого контенту! Хто ще не з нами, але хоче бути в нашій творчій команді – запрошуємо!
- І особисте питання: а звідки така настирливість щодо власного радіо, адже я знаю, що ви не один раз подавалися на конкурси Нацради і зараз існує інтернет- радіо?
- Починалося з батьківського приймача на кухні і ця любов до радіо лишилася й досі. А вдалося досягти результату через впертість – маю таку рису характеру.
Василь ЧЕПУРНИЙ, "Голос України"
м. Чернігів
| Читайте також |
| Коментарі (0) |