Пенсійна реформа: «Поле чудес у країні…»
Пам`ятаєте, у популярному фільмі «Пригоди Буратіно» двоє шахраїв, Лисиця Аліса і Кіт Базиліо, співають пісеньку про «Поле чудес у країні дурнів». Можете в заголовку останнє слово проставити те, що і в пісні, тобто «країна дурнів». Але після прийняття так званої «пенсійної реформи» можна почути й більш різкі визначення, наприклад, «країна ідіотів». Закон було проголосовано в половині другої ночі на п’ятницю. У нашій державі чомусь важливі політичні рішення влада приймає поночі, наче злодії чи бандити. Суть нового закону проста: по-перше, наші люди мають тепер до пенсії працювати довше, значить, їх довше можна визискувати олігархам, по-друге, до пенсії їх доживатиме менше, а отже, знову ж економія бюджету для наживи хапуг. Відомі й справжні мотиви цієї реформи. Це прагнення влади виклянчити в Міжнародного валютного фонду ще кілька мільярдів доларів кредитів на додачу до невідомо для чого вже випрошених і невідомо куди витрачених, друге — багатіям і далі оббирати громадян, третє — подивитися, наскільки влада може себе вести нахабно з народом. Усе означене владі вдалося.
Про глибокий цинізм нинішньої влади говорить хоча б те, як гнівно виступали і проти пенсійної реформи, і проти кредитів МВФ ті, хто нині у владі, коли вони ще там не були. Ось що говорив у парламенті 3 березня 2009 року тодішній опозиціонер, а нинішній прем’єр Азаров:
«Уважаемые народные депутаты! В настоящее время украинская власть в лице Президента и правительства Украины вновь приступила к переговорам с Международным валютным фондом по поводу предоставления очередного транша кредита для Украины. Как раз вот здесь возникает интересный вопрос: для Украины или еще для кого-то? Первый вопрос, который возникает: на что израсходовано 4,5 млрд. долларов, даже больше, 4,7, уже полученных Украиной? Куда они пошли? Как они стабилизировали ситуацию?.. Можно же получить деньги, неизвестно куда их деть и затем рассчитываться и поставить крест на экономическом развитии Украины. К большому сожалению, в кризисный период Украина оказалась с очень слабым правительством и со слабой властью. В чем слабость этой власти? Прежде всего потому, что оно не хочет видеть реальную ситуацию в стране, что все свои усилия оно тратит на получение кредитов, заимствование, вместо того, чтобы представить народу и парламенту четкую антикризисную программу… На каких же условиях Международный валютный фонд, возможно, даст нам второй транш?.. Можем ли мы согласиться, например, с пенсионной реформой, которая увеличивает срок выхода на пенсию? И это при том, что в Украине наинизшая продолжительность жизни среди наших людей. И при таком увеличении срока выхода на пенсию скорее всего многие просто до этой пенсии не доживут.
Можем ли мы согласиться с тем, чтобы наше население платило за газ и жилищно-коммунальные услуги по так называемым мировым ценам? И давайте на минутку вспомним обещания тех, кто пришел на волне популизма к власти, что мы свое население обеспечим дешевым газом. Где же этот дешевый газ? Можем ли мы согласиться с тем, что в такой трудный период для страны увеличивать налоги и отменять упрощенную систему налогообложения для малого и среднего бизнеса… Я хочу не просто предупредить этот зал о недопустимости выполнения таких условий, но я еще и хочу заявить, что Партия регионов сделает все от нас зависящее, чтобы не допустить принятия на таких условиях этих займов».
Як усе це могло статися?
Реформа кнопкодавів
Почнімо з того, що пенсійну реформу НЕ ПРИЙНЯТО. І це не перебільшення, адже НЕ ГОЛОСУВАЛИ за закон 245 депутатів, як це намальовано в «рішенні парламенту». Їх узагалі не було стільки в сесійній залі. А було, разом із тими, хто голосував проти, не більш як півтори сотні депутатів. Цифра ж голосування «за» вималювалася в результаті давно остогидлого способу голосування — чужими картками. Способу, абсолютно антиконституційного. Але про що ми говоримо, коли це політичне хамство коїться ось уже 15 років, після ухвалення Конституції, на очах у мільйонів громадян нашої держави і світу.
Варто сказати про неголосування за реформу комуністів. Причина проста: влада ще до голосування знала, що завдяки «тушкам» голосів вистачить із запасом. Тому комуністам дали можливість продемонструвати «ідейну стійкість» і показати себе «захисниками народу». Тепер, за логікою, «захисникам» треба б вийти з цієї правлячої коаліції, яка ухвалила такий антинародний закон. Вийдуть?
Чому все це відбулося? Тому, що у влади нині нема достойних опонентів, нема справжньої опозиції. Єдина політична сила, яка вивела людей на протест під стіни парламенту, — БЮТ, партія «Батьківщина». Але це було скоріше схоже на експлуатацію резонансної теми. БЮТ просто використав день ухвалення пенсійної реформи як зручний привід, щоб зібрати кілька тисяч людей із Києва та областей, але спершу, вранці, під стінами Печерського суду. А вже під обід ця доволі потужна колона посунула до парламенту. І зміст акції протесту був комбінованим: основні гасла були проти політичного терору (читай — проти суду над Тимошенко), а вже пенсійна реформа, цей ПОЛІТИЧНИЙ ТЕРОР проти всього народу, була якось на другому плані.
Але й на тому спасибі, більше з опозиції ніхто нікого під стіни парламенту не вивів. Де були всі ті дуже українські, дуже народні, дуже радикальні партії? Де були галасливі на вигляд профспілки — і одержавлені, і незалежні? Натомість із самого ранку парламент був оточений кільцем «прихильників реформи», які влаштували тут мітинг на її захист. Прихильники в особі, в основному, пенсіонерів і студентів, явно найняті партіями влади, «тусувалися» і тут, і на Хрещатику, захищаючи своє нове ярмо.
Петро АНТОНЕНКО
| Читайте також |
| Коментарі (2) |
|
| |
0
