Педагогам розповіли про Чорновола
13 грудня в Чернігові в обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського проведено тематичну зустріч на честь В’ячеслава ЧОРНОВОЛА, державного, громадського, політичного діяча, журналіста, народного депутата України першого – третього скликань, одного з лідерів українського правозахисного руху, багаторічного лідера Народного Руху України, Героя України.
24 грудня цього року Україна відзначатиме його 80-річчя від дня народження. У заході взяли участь слухачі Інституту з усієї Чернігівщини: заступники директорів загальноосвітніх шкіл із виховної роботи та педагоги-організатори.
Розпочинаючи тематичну зустріч, Віктор Довбня, проректор Інституту з науково-педагогічної роботи, доктор філософських наук, наголосив, що такі постаті, як В’ячеслав Чорновіл, – гордість нації, держави, саме вони визначають зміст поняття громадянин, патріот, окреслюють вимоги до керівної еліти та активу країни.
«Матеріали до громадських читань «В’ячеслав Чорновіл і Чернігівщина: до 70-річчя від дня народження борця за незалежність України, визначного політичного і державного діяча», видані Чернігівською облдержадміністрацією рівно 10 років тому для державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, представив Сергій Бутко, ініціатор і один із упорядників видання, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області.
Цінність цього збірника з часом тільки зростає, підкреслив він. Серед матеріалів особливу увагу привертають: велика стаття «Провісник духовної свободи», яку спеціально для чернігівського видання підготував Олег Бажан, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук; сім спогадів чернігівських рухівців про В’ячеслава Чорновола та 2 світлини про його перебування у Чернігові (в 1991 і 1999 роках), а також світлина виступу на I-му з’їзді НРУ з дарчим підписом довіреній особі кандидата в Президенти України В’ячеслава Чорновола у Чернігівській області Валерію Сарані.
Цей збірник, поінформував С. Бутко, вже передано Чернігівському обласному інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського для шкіл області з метою використання в навчально-виховній роботі.
Про основні віхи життєвого шляху В. Чорновола розповів Сергій Горобець, співробітник Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук. Він підкреслив, що В’ячеслав Чорновіл був одним із провідників правозахисної, української національно-визвольної боротьби з початку 1960-х років.
У радянських тюрмах та таборах Чорновіл провів близько 10 років. Засуджений 4 рази. В один із років витримав 83 допити і ніколи не свідчив супроти друзів та соратників. Його так боялася влада, що під Олімпіаду-1980 ініціювала кримінальну справу, звинувативши у замаху на зґвалтування. Показово, що пізніше, під час революційних подій кінця 1980-х – початку 1990-х років, комуністична влада не насмілилася згадувати у якості компромату цю репресію.
На думку С. Горобця, своєрідним і актуальним сьогодні заповітом Чорновола є таке його висловлювання: «Дай Боже нам любити Україну понад усе сьогодні – маючи, щоб не довелося гірко любити її, втративши. Настав час великого вибору: або єдність і перемога та шлях до світла, або поразка, ганьба і знову довга дорога до волі».
Особливий інтерес слухачів викликали розповіді-спогади соратників В’ячеслава Чорновола з Чернігівщини, які його знали особисто і співпрацювали з ним.
Валерій Сарана, громадський діяч, один із засновників і голова Чернігівської крайової організації Руху за перебудову (1990-1992), член оргкомітету Установчого з’їзду Народного Руху України (1989), довірена особа кандидата в Президенти України В. Чорновола по Чернігівській області (1991), керівник апарату фракції НРУ у Верховній Раді (1996-1997), знав В'ячеслава Максимовича дуже добре: «Він був надзвичайно потужною енергетично людиною – якби я був змерз, то коло нього б зігрівся... Але мене захоплювала в ньому надзвичайна порядність».
У світлі сучасної боротьби з корупцією в Україні він згадав невідомий для загалу факт, як у 1990 році миттєво і щиро, з глибоким обуренням В. Чорновіл, тоді вже голова Львівської обласної ради, відмовився від спокусливої пропозиції щодо незаконної «допомоги» від одного з чернігівських обласних керманичів.
Конкретні приклади, про які Валерій Сарана розповів з власної спільної діяльності з В. Чорноволом, які слухачі більш ніде не могли почути чи прочитати, переконували: дійсно, це була унікальна людина. Навіть до сватів у село Рождественське Коропського району Чернігівської області під час виборів Президента в 1991 році він зміг заїхати лише символічно, бо весь запланований на гостювання час витратив на зустріч у сільському клубі.
В. Сарана закликав педагогів саме на таких прикладах виховувати сьогоднішню молодь, бо князі і гетьмани – то надзвичайно цікаво та добре, але далеко від нас, а такі люди як Чорновіл, брати Горині, Лук'яненко – наші сучасники.
«Я не випадково приніс сюди газету «Сіверщина», яку називають рухівською, – заявив один із засновників та перший голова Чернігівської обласної організації «Просвіта» імені Т. Шевченка (1989-2015), а тепер її почесний голова, один із засновників Чернігівської крайової організації Руху за перебудову, власний кореспондент газети «Голос України» Василь Чепурний. – Бо хочу нагадати: В’ячеслав Чорновіл був і надзвичайно потужним журналістом – створені ним журнал «Український вісник» у 1971-1972 роках та газета «Час/Time» були новим, потужним словом. А в «Сіверщині» він не тільки друкувався, але одного разу навіть тодішній президент Леонід Кучма жалівся йому на критику нашої газети, і Чорновіл добродушно цікавився, чим же ми так дістали того».
Організатори заходу: Український інститут національної пам’яті, Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського Управління освіти і науки Чернігівської облдержадміністрації.
Олександр МАЙШЕВ, член спілки журналістів України
24 грудня цього року Україна відзначатиме його 80-річчя від дня народження. У заході взяли участь слухачі Інституту з усієї Чернігівщини: заступники директорів загальноосвітніх шкіл із виховної роботи та педагоги-організатори.
Розпочинаючи тематичну зустріч, Віктор Довбня, проректор Інституту з науково-педагогічної роботи, доктор філософських наук, наголосив, що такі постаті, як В’ячеслав Чорновіл, – гордість нації, держави, саме вони визначають зміст поняття громадянин, патріот, окреслюють вимоги до керівної еліти та активу країни.
«Матеріали до громадських читань «В’ячеслав Чорновіл і Чернігівщина: до 70-річчя від дня народження борця за незалежність України, визначного політичного і державного діяча», видані Чернігівською облдержадміністрацією рівно 10 років тому для державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, представив Сергій Бутко, ініціатор і один із упорядників видання, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області.
Цінність цього збірника з часом тільки зростає, підкреслив він. Серед матеріалів особливу увагу привертають: велика стаття «Провісник духовної свободи», яку спеціально для чернігівського видання підготував Олег Бажан, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук; сім спогадів чернігівських рухівців про В’ячеслава Чорновола та 2 світлини про його перебування у Чернігові (в 1991 і 1999 роках), а також світлина виступу на I-му з’їзді НРУ з дарчим підписом довіреній особі кандидата в Президенти України В’ячеслава Чорновола у Чернігівській області Валерію Сарані.
Цей збірник, поінформував С. Бутко, вже передано Чернігівському обласному інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського для шкіл області з метою використання в навчально-виховній роботі.
Про основні віхи життєвого шляху В. Чорновола розповів Сергій Горобець, співробітник Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук. Він підкреслив, що В’ячеслав Чорновіл був одним із провідників правозахисної, української національно-визвольної боротьби з початку 1960-х років.
У радянських тюрмах та таборах Чорновіл провів близько 10 років. Засуджений 4 рази. В один із років витримав 83 допити і ніколи не свідчив супроти друзів та соратників. Його так боялася влада, що під Олімпіаду-1980 ініціювала кримінальну справу, звинувативши у замаху на зґвалтування. Показово, що пізніше, під час революційних подій кінця 1980-х – початку 1990-х років, комуністична влада не насмілилася згадувати у якості компромату цю репресію.
На думку С. Горобця, своєрідним і актуальним сьогодні заповітом Чорновола є таке його висловлювання: «Дай Боже нам любити Україну понад усе сьогодні – маючи, щоб не довелося гірко любити її, втративши. Настав час великого вибору: або єдність і перемога та шлях до світла, або поразка, ганьба і знову довга дорога до волі».
Особливий інтерес слухачів викликали розповіді-спогади соратників В’ячеслава Чорновола з Чернігівщини, які його знали особисто і співпрацювали з ним.
Валерій Сарана, громадський діяч, один із засновників і голова Чернігівської крайової організації Руху за перебудову (1990-1992), член оргкомітету Установчого з’їзду Народного Руху України (1989), довірена особа кандидата в Президенти України В. Чорновола по Чернігівській області (1991), керівник апарату фракції НРУ у Верховній Раді (1996-1997), знав В'ячеслава Максимовича дуже добре: «Він був надзвичайно потужною енергетично людиною – якби я був змерз, то коло нього б зігрівся... Але мене захоплювала в ньому надзвичайна порядність».
У світлі сучасної боротьби з корупцією в Україні він згадав невідомий для загалу факт, як у 1990 році миттєво і щиро, з глибоким обуренням В. Чорновіл, тоді вже голова Львівської обласної ради, відмовився від спокусливої пропозиції щодо незаконної «допомоги» від одного з чернігівських обласних керманичів.
Конкретні приклади, про які Валерій Сарана розповів з власної спільної діяльності з В. Чорноволом, які слухачі більш ніде не могли почути чи прочитати, переконували: дійсно, це була унікальна людина. Навіть до сватів у село Рождественське Коропського району Чернігівської області під час виборів Президента в 1991 році він зміг заїхати лише символічно, бо весь запланований на гостювання час витратив на зустріч у сільському клубі.
В. Сарана закликав педагогів саме на таких прикладах виховувати сьогоднішню молодь, бо князі і гетьмани – то надзвичайно цікаво та добре, але далеко від нас, а такі люди як Чорновіл, брати Горині, Лук'яненко – наші сучасники.
«Я не випадково приніс сюди газету «Сіверщина», яку називають рухівською, – заявив один із засновників та перший голова Чернігівської обласної організації «Просвіта» імені Т. Шевченка (1989-2015), а тепер її почесний голова, один із засновників Чернігівської крайової організації Руху за перебудову, власний кореспондент газети «Голос України» Василь Чепурний. – Бо хочу нагадати: В’ячеслав Чорновіл був і надзвичайно потужним журналістом – створені ним журнал «Український вісник» у 1971-1972 роках та газета «Час/Time» були новим, потужним словом. А в «Сіверщині» він не тільки друкувався, але одного разу навіть тодішній президент Леонід Кучма жалівся йому на критику нашої газети, і Чорновіл добродушно цікавився, чим же ми так дістали того».
Організатори заходу: Український інститут національної пам’яті, Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського Управління освіти і науки Чернігівської облдержадміністрації.
Олександр МАЙШЕВ, член спілки журналістів України
| Читайте також |
| Коментарі (0) |