П'ятий ранок Широкої війни
Уночі та вранці орки лупили ракетами в районі Центрального ринку - це для голодних орків важний стратегічний об'єкт Вцілили в житлові будинки - горять квартири, є поранені, про вбитих наразі невідомо.
В історичному центрі Чернігова підлоги у квартирах тряслися в ознобі від руzzкого міра, холодильники танцювали краков'яка (але не "Бариню!"), годинники та дзеркала в оргазмі любові до Москви билися об стіни та одне об одного
П'ятий ранок незламної України. Нескореного Чернігова, під яким горять танки могутньої армії світу, яка би дійшла до Відня, Парижа і Мадріда, але на дорозі - чернігівське Яцево, що вперто не дає пройти... По дорозі біля Городні та Семенівки стоять вказівники, де написано мовою орків: "В последний путь, Россия!" (на фото). І селяни п'ють за Росію, не цокаючись, після того як у Корюківці вигнали її танки, а в Семенівській громаді завалили дороги деревами. Останнє - давня сіверська тактика боротьби, ще від часів отого Солов'я- Розбійника, що сидів чи то в Гніздищі, чи то в Моровську...
Ніколи не думав, що буде таким приємним звук ударів сусіда по металевій мисці, з якої він витряхує їжу для свого хазяйства.
І був п'ятий день українського опору, і був ранок, і зійшло сонце. І побачив Бог, що Україна - то добре.
Василь ЧЕПУРНИЙ
В історичному центрі Чернігова підлоги у квартирах тряслися в ознобі від руzzкого міра, холодильники танцювали краков'яка (але не "Бариню!"), годинники та дзеркала в оргазмі любові до Москви билися об стіни та одне об одного
П'ятий ранок незламної України. Нескореного Чернігова, під яким горять танки могутньої армії світу, яка би дійшла до Відня, Парижа і Мадріда, але на дорозі - чернігівське Яцево, що вперто не дає пройти... По дорозі біля Городні та Семенівки стоять вказівники, де написано мовою орків: "В последний путь, Россия!" (на фото). І селяни п'ють за Росію, не цокаючись, після того як у Корюківці вигнали її танки, а в Семенівській громаді завалили дороги деревами. Останнє - давня сіверська тактика боротьби, ще від часів отого Солов'я- Розбійника, що сидів чи то в Гніздищі, чи то в Моровську...
Ніколи не думав, що буде таким приємним звук ударів сусіда по металевій мисці, з якої він витряхує їжу для свого хазяйства.
І був п'ятий день українського опору, і був ранок, і зійшло сонце. І побачив Бог, що Україна - то добре.
Василь ЧЕПУРНИЙ
Читайте також |
Коментарі (0) |