Огіркові секрети Фісенків
Сім'я Фісенків з Чернігівської області вже зібрала досить пристойний урожай огірків і вдало його продала.
Що важливіше за пошук справи свого життя? Родині Фісенків із Гнідинців на Чернігівщині знайти свій шлях вдалося, проте не одразу.
У цій сім’ї, як жартує її глава Ігор, об’єдналися схід і захід нашої країни, адже він сам родом з Донбасу, зі Слов’янська, а його дружина Оксана — з Рівненщини.
Ігор у Гнідинцях оселився в 2008 році. Вчився на кухаря, потім закінчив біблійний інститут, самотужки опанував спеціальність електрика, тривалий час їздив на заробітки по містах України. Оксана ж на Варвинщину приїхала в 2004-му, жила в Озерянах, заочно навчалася в біблійному інституті. В 2012-му вони одружилися. І нині в родині підростають уже четверо дітей! Найстарша донечка Евеліна закінчила 1-й клас, синочки Самуіл (5 років) та Максим (4 роки) ходять у садочок, а найменшій Даринці лише три з половиною місяці.
Постійної роботи у селі немає, тож Ігор шукав, чим зайнятися, щоб забезпечити рідних усім необхідним. Розлучатися із сім’єю і їхати за кордон на заробітки він не хотів. Тому і вирішив зайнятися чимось на місці, працювати на себе, нести відповідальність за результат. А оскільки батьки дружини вже тривалий час займаються тепличним господарством і її сестра Валя, яка живе на Прилуччині, також вирощує овочі у теплицях, вирішив скористатися їхнім досвідом. На присадибній ділянці біля свого будинку поставив власну теплицю, де вирощує огірки на шпалерах. Встановив дров’яний котел, облаштував крапельний полив, накрив конструкцію агроволокном та щільною плівкою. Теплиця займає площу до 3 соток. Це доволі простора споруда.
Щойно біля будинку піднялася теплична конструкція, до роботи з вирощування приєдналася і дружина. Відтоді подружжя Фісенків живе в напруженому ритмі — плекають рослини, як малу дитину: пікірували розсаду, розпушували ґрунт, зрошують, підживлюють, обривають вусики, прополюють міжряддя тощо. В них разом усе виходить дуже добре, і поступово теплиця перетворилась на невеликий сімейний бізнес.
Коли огірки почали плестися, підв’язали їх на шпалери. Завдяки такому способу можна істотно зекономити площу і — що головне — збільшити врожайність овочів у кілька разів. А ще огірки на опорах значно легше збирати, ніж ті, що повиті на землі, каже господар. Нема потреби щоразу перевертати огудиння, яке часто ненароком можна зламати. Огірки на шпалері довше плодоносять.
Вирощують сорт огірків «амур», що дає хороші врожаї. Плоди однорідні, темно-зелені, м’ясисті, з тоненькою шкіркою, без гіркоти, і це подобається покупцям. Ігор підживлює рослини лише органічними добривами: деревним попелом, травами, курячим послідом, свинячим гноєм і компостом, який готує у бочках. Жодної хімії не використовує. З хворобами рослин бореться біопрепаратами на природній основі, які мають у собі той чи інший комплекс мікроорганізмів. Аналогічно за допомогою природних грибків і бактерій Ігор бореться зі шкідниками, які періодично навідуються до його теплиці.
Родина Фісенків уже зібрала доволі пристойний урожай огірків і вдало його продала. Коли започатковували справу, боялися, що не буде куди збувати овочі. Але щойно люди дізналися про нового виробника, за пахучим хрустким товаром, який молоде подружжя збирає через день, стали активно приходити та приїздити мешканці Гнідинців, Варви і навіть Прилук. Тож фермери-початківці іноді навіть не встигають усіх охочих забезпечити огірочками. Господар переконаний: його продукція має попит завдяки тому, що вирощується без «хімії» і її можна давати навіть дітям.
Отримавши перший прибуток, подружжя Фісенків квапиться віддати позику, яку брали у друзів, щоб здійснити задумане. А також інвестувати зароблене в подальший розвиток та розширення тепличного виробництва.
Спокійний та впевнений у собі, Ігор пояснює, що секрет їх успіху дуже простий: будь-яку роботу розпочинають із молитви до Бога. Він та вся його родина віруючі та належать до Церкви Преображення.
— Багато людей скаржаться нині на життя, опускають руки. Але потрібно не втрачати віру в себе, а працювати на власній землі, — каже чоловік. — У такому господарстві, як наше, весь час є робота, і вона доволі клопітка і важка. У холодну пору, приміром, щоб температура у теплиці трималася на потрібному рівні, я майже не спав, адже щогодини підкидав дрова в котел.
Коли закінчиться огірковий сезон, каже Ігор, земля в теплиці відпочиватиме. Він підготує її до посіву насіння восени: обробить від шкідників і різних хвороб, наситить мікроелементами.
Має він і заняття для душі — садівництво. Біля будинку, окрім традиційних для наших країв яблунь та вишень, у Фісенків можна побачити кущі сортової малини, ожини, аґрусу. На відкритому ґрунті висаджена рівними рядочками полуниця. Винограду на обійсті теж знайшлося місце, він тут чотирьох сортів. Саджанці господар замовляє по Інтернету із розсадників. Приміром, ожиномалину виписав з Нідерландів, пагони схрещеного аґрусу — з Італії, горіхи — з Одеси.
Як бачимо, сьогодні Ігор Фісенко — активний і впевнений у собі чоловік, який попри те, що має інвалідність, вірить у власні сили і знайшов улюблену справу. Але так було не завжди. Він дякує долі та Богові, що свого часу зустрів людей, які його підтримали, допомогли, і нині він — з однією рукою! — водить автомобіль, збудував теплицю... І навіть складний 2021 рік для родини Фісенків відзначився позитивом: народилася донечка, започаткували тепличний бізнес і визначилися з напрямом, куди рухатися далі.
Наталія ПАЛЯНИЦЯ, "Голос України"
Що важливіше за пошук справи свого життя? Родині Фісенків із Гнідинців на Чернігівщині знайти свій шлях вдалося, проте не одразу.
У цій сім’ї, як жартує її глава Ігор, об’єдналися схід і захід нашої країни, адже він сам родом з Донбасу, зі Слов’янська, а його дружина Оксана — з Рівненщини.
Ігор у Гнідинцях оселився в 2008 році. Вчився на кухаря, потім закінчив біблійний інститут, самотужки опанував спеціальність електрика, тривалий час їздив на заробітки по містах України. Оксана ж на Варвинщину приїхала в 2004-му, жила в Озерянах, заочно навчалася в біблійному інституті. В 2012-му вони одружилися. І нині в родині підростають уже четверо дітей! Найстарша донечка Евеліна закінчила 1-й клас, синочки Самуіл (5 років) та Максим (4 роки) ходять у садочок, а найменшій Даринці лише три з половиною місяці.
Постійної роботи у селі немає, тож Ігор шукав, чим зайнятися, щоб забезпечити рідних усім необхідним. Розлучатися із сім’єю і їхати за кордон на заробітки він не хотів. Тому і вирішив зайнятися чимось на місці, працювати на себе, нести відповідальність за результат. А оскільки батьки дружини вже тривалий час займаються тепличним господарством і її сестра Валя, яка живе на Прилуччині, також вирощує овочі у теплицях, вирішив скористатися їхнім досвідом. На присадибній ділянці біля свого будинку поставив власну теплицю, де вирощує огірки на шпалерах. Встановив дров’яний котел, облаштував крапельний полив, накрив конструкцію агроволокном та щільною плівкою. Теплиця займає площу до 3 соток. Це доволі простора споруда.
Щойно біля будинку піднялася теплична конструкція, до роботи з вирощування приєдналася і дружина. Відтоді подружжя Фісенків живе в напруженому ритмі — плекають рослини, як малу дитину: пікірували розсаду, розпушували ґрунт, зрошують, підживлюють, обривають вусики, прополюють міжряддя тощо. В них разом усе виходить дуже добре, і поступово теплиця перетворилась на невеликий сімейний бізнес.
Коли огірки почали плестися, підв’язали їх на шпалери. Завдяки такому способу можна істотно зекономити площу і — що головне — збільшити врожайність овочів у кілька разів. А ще огірки на опорах значно легше збирати, ніж ті, що повиті на землі, каже господар. Нема потреби щоразу перевертати огудиння, яке часто ненароком можна зламати. Огірки на шпалері довше плодоносять.
Вирощують сорт огірків «амур», що дає хороші врожаї. Плоди однорідні, темно-зелені, м’ясисті, з тоненькою шкіркою, без гіркоти, і це подобається покупцям. Ігор підживлює рослини лише органічними добривами: деревним попелом, травами, курячим послідом, свинячим гноєм і компостом, який готує у бочках. Жодної хімії не використовує. З хворобами рослин бореться біопрепаратами на природній основі, які мають у собі той чи інший комплекс мікроорганізмів. Аналогічно за допомогою природних грибків і бактерій Ігор бореться зі шкідниками, які періодично навідуються до його теплиці.
Родина Фісенків уже зібрала доволі пристойний урожай огірків і вдало його продала. Коли започатковували справу, боялися, що не буде куди збувати овочі. Але щойно люди дізналися про нового виробника, за пахучим хрустким товаром, який молоде подружжя збирає через день, стали активно приходити та приїздити мешканці Гнідинців, Варви і навіть Прилук. Тож фермери-початківці іноді навіть не встигають усіх охочих забезпечити огірочками. Господар переконаний: його продукція має попит завдяки тому, що вирощується без «хімії» і її можна давати навіть дітям.
Отримавши перший прибуток, подружжя Фісенків квапиться віддати позику, яку брали у друзів, щоб здійснити задумане. А також інвестувати зароблене в подальший розвиток та розширення тепличного виробництва.
Спокійний та впевнений у собі, Ігор пояснює, що секрет їх успіху дуже простий: будь-яку роботу розпочинають із молитви до Бога. Він та вся його родина віруючі та належать до Церкви Преображення.
— Багато людей скаржаться нині на життя, опускають руки. Але потрібно не втрачати віру в себе, а працювати на власній землі, — каже чоловік. — У такому господарстві, як наше, весь час є робота, і вона доволі клопітка і важка. У холодну пору, приміром, щоб температура у теплиці трималася на потрібному рівні, я майже не спав, адже щогодини підкидав дрова в котел.
Коли закінчиться огірковий сезон, каже Ігор, земля в теплиці відпочиватиме. Він підготує її до посіву насіння восени: обробить від шкідників і різних хвороб, наситить мікроелементами.
Має він і заняття для душі — садівництво. Біля будинку, окрім традиційних для наших країв яблунь та вишень, у Фісенків можна побачити кущі сортової малини, ожини, аґрусу. На відкритому ґрунті висаджена рівними рядочками полуниця. Винограду на обійсті теж знайшлося місце, він тут чотирьох сортів. Саджанці господар замовляє по Інтернету із розсадників. Приміром, ожиномалину виписав з Нідерландів, пагони схрещеного аґрусу — з Італії, горіхи — з Одеси.
Як бачимо, сьогодні Ігор Фісенко — активний і впевнений у собі чоловік, який попри те, що має інвалідність, вірить у власні сили і знайшов улюблену справу. Але так було не завжди. Він дякує долі та Богові, що свого часу зустрів людей, які його підтримали, допомогли, і нині він — з однією рукою! — водить автомобіль, збудував теплицю... І навіть складний 2021 рік для родини Фісенків відзначився позитивом: народилася донечка, започаткували тепличний бізнес і визначилися з напрямом, куди рухатися далі.
Наталія ПАЛЯНИЦЯ, "Голос України"
| Читайте також |
| Коментарі (4) |
|
| |
0
