Новий навчальний рік — нові витрати
![](https://siver.com.ua/_nw/85/s03835824.jpg)
Щоб з’ясувати, скільки коштує все необхідне шкільне причандалля, кореспондент «Сіверщини» рушив до шкільного базару.
Покусайте мене, ціни
Це не перебільшення, адже, щоб дитина пішла до школи у новому навчальному році, доведеться витрусити з гаманця близько трьох тисяч гривень.
Вартість одного костюма китайського виробництва — від 310 до 360 гривень. А от за турецький викладете від 460 до 650-ти. Вітчизняний виробник пропонує свій товар у середньому за 330 гривень.
Сорочка — близько 80 гривень, але ж однією не обійдетеся, треба хоча б три. Краватка — 50 гривень. Взуття — від 300 до 500 гривень, та це тільки туфлі, не варто забувати про кросівки, які обійдуться вам десь у 300 гривень, а ще треба спортивного костюма придбати, вартість якого — теж близько трьох сотень. Що ж стосується дівчачого одягу, ситуація аналогічна. А іноді й гірша, бо для дівчаток треба ще чимало різних бантів та іншого краму.
Синтетичне дитинство
Продавець Володимир, який пив каву в палатці, з радістю погодився провести екскурс до країни поліестеру та віскози. «Турція — від 60% вовни. Львів є навіть по 80% вовни. Досить непоганий матеріал», — переконує продавець.
Китайська одежина міститиме не більше 40% вовни, решта — гола синтетика. Володимир каже: «Носяться добре, але одягати таке на дитину може бути навіть небезпечно».
Сорочки теж у середньому на 50% складаються із синтетичних матеріалів. Краватки — взагалі 100% хімія, каже продавець, а його сусідка, яка з цікавістю спостерігала за нашим спілкуванням, із посмішкою підколола: «Яка синтетика? Вони ж шовкові». Тож, якщо ви не розумієтеся на матеріалах, вас ще й надурити можуть.
А на питання, кому із виробників покупці надають перевагу, продавець відповів: «Хто на що спроможний. Переважно беруть турецькі та львівські, а в кого грошей менше, ті вже ризикують і купують китайські костюми».
Хлопчачий одяг — просто панацея порівняно з одежиною для протилежної статі. Дівчата у новому навчального році вберуться в одяг вітчизняного виробництва, який містить лише 25% натуральних матеріалів, решта — вже відомий нам поліестер. Розповідає продавчиня Ірина: «Дівчача шкільна форма польського виробництва взагалі не містить у собі вовни чи бавовни, 100% найкращої хімії». «Трохи цинічно звучить, чи не так?» — зауважив я пані Ірині, на що вона відповіла: «Це ж не на голе тіло одягається, під низом буде майка чи ще щось». А мені здається, що алергічні реакції на дитячому тілі не питатимуть, у майці ти чи ні.
«Золоті» канцтовари
Ну костюми, сорочки та інший одяг ми вже придбали, тепер йдемо до канцтоварів.
Приємна жіночка Алла — продавчиня канцелярського приладдя — розповідає, що в середньому один покупець за один підхід залишає в її палатці близько 200 гривень. «Беруть по 10 – 15 зошитів у клітинку і стільки ж — у лінійку, це тільки для початку, а вартість залежить від якості та від кількості аркушів. Тоненький зошит коштує в середньому гривню, а мами й татусі старшокласників викладають і по 7 – 8 гривень за зошит на 48 аркушів. Потім ручки, фломастери, альбоми для малювання — це все теж витягує гривень на 100. Тільки кольорові олівці коштують від 20 до 40 гривень. Кулькові ручки — до 5 гривень за штуку».
Та, окрім цього, ще потрібен портфель. «Ранці та рюкзаки в середньому 200 гривень», — каже Алла, але переконує, що в неї портфелі вітчизняного виробництва, їх вистачає на 2 – 3 роки. У результаті на саму канцелярію та ранець ви витратите гривень 400, і знову ж процитую пані Аллу: «Це тільки для початку».
Мами шоковані
Як не крути, а одягати своє чадо до школи потрібно, тож мами активно нишпорять по шкільних базарах, роздивляються ярлички та цінники і тільки головами кивають у різні боки: мовляв, така ціна, а якість жахлива. Матуся п’ятикласника Марина розповідає, що ледь-ледь тягне з чоловіком такі витрати, бо кожен працює на півтори тисячі на місяць. «Вже майже все купила, витратила 1800 гривень, а ще треба спортивний костюм придбати, кросівки та дещо із канцелярії. На що ми цей місяць жити будемо, не уявляю. Доведеться позичати у знайомих, а ще, може, чоловік десь підзаробить».
Ось такі реалії нового навчального року. Ви платите скажені гроші, а отримуєте шкідливі для здоров’я вашої дитини речі. А уявіть, якщо в сім’ї дві, а то й три дитини шкільного віку? Хоч на шибеницю йди… Прости, Господи.
Віктор ТКАЧЕНКО
Коментарі (0) |