Новий навчальний рік — нові витрати

І не просто витрати, а досить таки відчутний удар по сімейному бюджету. Аби відправити свого сина чи доньку до школи, вам доведеться викласти кругленьку суму за шкільну форму, зошити, ручки, цілу низку необхідних речей.
Щоб з’ясувати, скільки коштує все необхідне шкільне причандалля, кореспондент «Сіверщини» рушив до шкільного базару.

Покусайте мене, ціни

Це не перебільшення, адже, щоб дитина пішла до школи у новому навчальному році, доведеться витрусити з гаманця близько трьох тисяч гривень.
Вартість одного костюма китайського виробництва — від 310 до 360 гривень. А от за турецький викладете від 460 до 650-ти. Вітчизняний виробник пропонує свій товар у середньому за 330 гривень.
Сорочка — близько 80 гривень, але ж однією не обійдетеся, треба хоча б три. Краватка — 50 гривень. Взуття — від 300 до 500 гривень, та це тільки туфлі, не варто забувати про кросівки, які обійдуться вам десь у 300 гривень, а ще треба спортивного костюма придбати, вартість якого — теж близько трьох сотень. Що ж стосується дівчачого одягу, ситуація аналогічна. А іноді й гірша, бо для дівчаток треба ще чимало різних бантів та іншого краму.

Синтетичне дитинство

Продавець Володимир, який пив каву в палатці, з радістю погодився провести екскурс до країни поліестеру та віскози. «Турція — від 60% вовни. Львів є навіть по 80% вовни. Досить непоганий матеріал», — переконує продавець.
Китайська одежина міститиме не більше 40% вовни, решта — гола синтетика. Володимир каже: «Носяться добре, але одягати таке на дитину може бути навіть небезпечно».
Сорочки теж у середньому на 50% складаються із синтетичних матеріалів. Краватки — взагалі 100% хімія, каже продавець, а його сусідка, яка з цікавістю спостерігала за нашим спілкуванням, із посмішкою підколола: «Яка синтетика? Вони ж шовкові». Тож, якщо ви не розумієтеся на матеріалах, вас ще й надурити можуть.
А на питання, кому із виробників покупці надають перевагу, продавець відповів: «Хто на що спроможний. Переважно беруть турецькі та львівські, а в кого грошей менше, ті вже ризикують і купують китайські костюми».
Хлопчачий одяг — просто панацея порівняно з одежиною для протилежної статі. Дівчата у новому навчального році вберуться в одяг вітчизняного виробництва, який містить лише 25% натуральних матеріалів, решта — вже відомий нам поліестер. Розповідає продавчиня Ірина: «Дівчача шкільна форма польського виробництва взагалі не містить у собі вовни чи бавовни, 100% найкращої хімії». «Трохи цинічно звучить, чи не так?» — зауважив я пані Ірині, на що вона відповіла: «Це ж не на голе тіло одягається, під низом буде майка чи ще щось». А мені здається, що алергічні реакції на дитячому тілі не питатимуть, у майці ти чи ні.

«Золоті» канцтовари

Ну костюми, сорочки та інший одяг ми вже придбали, тепер йдемо до канцтоварів.
Приємна жіночка Алла — продавчиня канцелярського приладдя — розповідає, що в середньому один покупець за один підхід залишає в її палатці близько 200 гривень. «Беруть по 10 – 15 зошитів у клітинку і стільки ж — у лінійку, це тільки для початку, а вартість залежить від якості та від кількості аркушів. Тоненький зошит коштує в середньому гривню, а мами й татусі старшокласників викладають і по 7 – 8 гривень за зошит на 48 аркушів. Потім ручки, фломастери, альбоми для малювання — це все теж витягує гривень на 100. Тільки кольорові олівці коштують від 20 до 40 гривень. Кулькові ручки — до 5 гривень за штуку».
Та, окрім цього, ще потрібен портфель. «Ранці та рюкзаки в середньому 200 гривень», — каже Алла, але переконує, що в неї портфелі вітчизняного виробництва, їх вистачає на 2 – 3 роки. У результаті на саму канцелярію та ранець ви витратите гривень 400, і знову ж процитую пані Аллу: «Це тільки для початку».

Мами шоковані

Як не крути, а одягати своє чадо до школи потрібно, тож мами активно нишпорять по шкільних базарах, роздивляються ярлички та цінники і тільки головами кивають у різні боки: мовляв, така ціна, а якість жахлива. Матуся п’ятикласника Марина розповідає, що ледь-ледь тягне з чоловіком такі витрати, бо кожен працює на півтори тисячі на місяць. «Вже майже все купила, витратила 1800 гривень, а ще треба спортивний костюм придбати, кросівки та дещо із канцелярії. На що ми цей місяць жити будемо, не уявляю. Доведеться позичати у знайомих, а ще, може, чоловік десь підзаробить».
Ось такі реалії нового навчального року. Ви платите скажені гроші, а отримуєте шкідливі для здоров’я вашої дитини речі. А уявіть, якщо в сім’ї дві, а то й три дитини шкільного віку? Хоч на шибеницю йди… Прости, Господи.
Віктор ТКАЧЕНКО