Ніжин провів в останню путь захисника України

Мамо, не плач. Я повернусь весною.

У шибку пташинкою вдарюсь твою...

Прийду на світанні в садок із росою,

А, може, дощем на поріг упаду...

На превеликий жаль, Олегу Бикову не судилось повернутись весною до мами живим...

Перемир’я, оголошене на Сході, не дало бажаного миру. Україна продовжує оплакувати своїх синів. Не обійшло горе і випускників нашої гімназії.

З серпня Олег був серед тих мужніх хлопців, котрі не втратили патріотизму, котрі самовіддано боронили кожний клаптик української землі... 26 лютого він загинув у тяжкому бою під селищем Водяним...

Учні та вчителі Ніжинської гімназії №3 в скорботі. Ми не хочемо змиритись із втратою дитини, котру вчили, виховували, любили...

Ми пам’ятаємо його добрим, щирим, усміхненим, відритим для спілкування. Життєлюб, котрий завжди випромінював енергетику тепла, позитиву. На минулорічній зустрічі з однокласниками Олег співав у караоке свою улюблену пісню «Я счастливый»

Я счастливый! Я – не вру!

Так счастливым и уйду...

І пішов... пішов з надією на щасливе майбутнє своєї країни.

Ми пишаємось нашим випускником, адже у свої 25 Олег віддав життя за вільну незалежну Україну, за те, щоб брудні ворожі чоботи не топтали українські простори...

Спочатку Олег закінчив Київський транспортний коледж, далі, без вагань, пішов на службу в армію ( Житомирська дивізія десантних військ спецназу). А потім – омріяна вища освіта на факультеті менеджменту Славістичного університету міста Києва.

Олег не шукав легких життєвих стежин, він самостійно, крок за кроком досягав поставленої мети... А ще – любив заходити до школи не в умовлену дату, а просто, бо йому цього хотілось...

Герої не вмирають!..

Світла пам’ять нашому Герою!

Ми завжди пам’ятатимемо тебе, Олеже!

Учителі Ніжинської гімназії №3Уездные нововсти