Нічне

Посунули неба лугами отари овечі.
Пастух-громовержець махнув батогом і затих.
Під сонця ліхтарик відкрив їм кошарище вечір.
Підкручував вуса руді Молодик золотий.
На дзеркало ставу упали туману подоли.
Летіли над плесом зірок полохливих рої.
В малинових сутінках хекали десь матіоли –
Під краплі роси язички підставляли свої.
Роззявили чорні роти, позіхаючи, дупла.
Малюють тілами химерні шляхи слимаки.
Під листям, де змії на зиму збираються в кубла,
Всю ніч шурхотить колючками сім’я їжаків.
В саду мироточать роз’ятрені яблучні стигми.
У гніздах вже другі птахи додивляються сни.
В сирих верболозах, де коні вичухують спини,
До ранку лунають і схлипи, і сміх, і пісні.

Володимир БОГДАНОВИЧ