реклама партнерів:
Головна › Новини › ПОДІЇ

«Не всі багаті є успішними» - так оцінили розвиток громад на Чернігівщині

Найбільшою громадою на Чернігівщині є Сновська – вона включає весь район: 57 населених пунктів, більше 1280 квадратних кілометрів. Проте за чисельністю населення найбільша громада Менська – тут більше 27 тисяч мешканців. А найменшою є Макіївська: там і населення всього 1600 мешканців і площа 106 квадратних кілометрів. Єдиний район, у якому нема жодної об’єднаної територіальної громади – Новгород- Сіверський.

Про все це йшлося на прес- конференції в чернігівському Центрі розвитку місцевого самоврядування, на яку приїхали лідери трьох успішних громад. Фактично це був огляд розвитку децентралізацій них процесів в області.
Найбільше запитань викликав перерозподіл завеликих доходів у трьох громадах – Деснянській і Гончарівській, де розташовані військові частини, і Корюківській, на території якої одна з найбільших у східній Європі шпалерна фабрика.

"Такий перерозподіл ресурсів передбачений законодавством і здійснюється на підставі індексу податкоспроможності - співвідношення рівня податків з доходів фізичних осіб (ПДФО), які збираються на території громади, до середньоукраїнського на одного громадянина. У громадах з великою кількістю робочих місць і відповідними відрахуваннями ПДФО цей індекс вищий, ніж у тих, де бюджети формуються переважно за рахунок земельного податку. І зазначеним індексом держава регулює фінансову спроможність ОТГ", - наголосила директор Центру розвитку місцевого самоврядування Ірина Кудрик.

За її словами, вилучається не весь надлишок, а лише те, що перевищує 110% від різниці. А дотуються громади, де індекс менший за 90%. До того ж вирівнювання відбувається тільки за податком з доходів фізичних осіб, а решта доходів залишається у розпорядженні громади. Тобто хочете мати більше грошей – не розраховуйте лише на податки з підвищених внаслідок війни виплат військовослужбовців, а розвивайте свою інфраструктуру.

Громади так і починають робити – скажімо, в Гончарівській громаді раніше всім було байдуже де і як зареєстроване підприємство, що видобуває торф. Тепер же добилися створення окремої юридичної особи і реєстрації її за місцем знаходження – як наслідок, додаткові 300 тисяч капнули у бюджет громади.

Цікаві цифри.
На території Михайло- Коцюбинської громади створено підприємство по виготовленню пластівців, у яке інвестори вклали 7 мільйонів євро. Але громада завдяки децентралізації отримала 27 мільйонів гривень власного доходу – в основому, це податок на землю.

Говорячи ж про цифри доходів і реверсу, радник Центру з питань фінансів Олександр Мельник наголосив: «Як і люди, не всі багаті громади є успішними. А щодо справедливості у відбиранні завеликих доходів, то ця категорія оціночна. Звісно, у Десні і в Гончарівському вважають відбирання державою грошей несправедливим, а в громадах, де нема військових частин чи природніх копалин, навпаки. Проте, щоб всі гроші залишалися в громаді – треба, щоб основу доходів становив не податок на доходи громадян, а, наприклад, земельний податок».

Загалом же доходи ОТГ зросли в 3-5 разів. Проте, як зауважив корюківський міський голова Ратан Ахмедов, не треба дуже радіти цим цифрам, бо у стільки ж виросли і видатки. Натомість, наголошували учасники прес- конференції, важливішим є те, що громади подали проекти до Державного фонду регіонального розвитку. Як зізнався той же Ратан Ахмедов, коли його обрали головою, перший дзвінок він зробив мамі, а другий – у Центр підтримки місцевого самоврядування. «Ми починали як сліпі котенята, - сказав михайло-коцюбинський селищний голова Микола Завальний. – Тепер же завершуємо створення стратегії розвитку. Найважче – підняти людей на діалог. Проте акція «Громада очима дітей» сколихнула багатьох і ми побачили і класи, які хочуть мати діти, і красиві будинки, і дороги»

Цитата.
«Гроші – не головне. Бо у нас в бюджеті Наумівки був, вважайте, мільйон, а дах протікав. Треба вміти розпорядитися грошима. А це можна в умовах ОТГ, коли приходять професійні кадри».
Голова Корюківської ОТГ Ратан Ахмедов.

Микола Завальний поспішав в обласну державну адміністрацію. Я пожартував: «Те, що ви в районну владу не їздите, і вона вас не турбує – знаю. А в обласній – ще є справи?». Він підтвердив, що районна влада вже не вказує, а лише запрошує до спільної роботи. Це просто як штришок до зростаючої самостійності громад.

Проте, як це підтвердив у розмові радник Центру з питань проектування Володимир Бойко, і як про це вже писав «Голос України», державна влада не має бачення – що робити з дублюванням влади, коли у тому ж Сновському районі однією і тією ж територією управляють три структури – рада ОТГ, районні рада і адміністрація. Такою ж є ситуація у Куликівському районі і схожою в ряді інших. Ми багатюща держава, якщо дозволяємо собі утримувати штати чиновників, які нічого не вирішують, лишень займають крісла… Адже передача повноважень щодо землі за межами населених пунктів радам ОТГ вибиває останній козир владних повноважень у радах та адміністраціях отаких районів.

Василь ЧЕПУРНИЙ,
Чернігівська область."Голос України"

На фото: на карті Чернігівщини темним кольором позначені території, де нема ОТГ: корюківський міський голова Ратан Ахмедов; директор Центру підтримки місцевого самоврядування Ірина Кудрик та михайло-коцюбинський селищний голова Микола Завальний.

Фото надано Чернігівським Центром підтримки місцевого самоврядування






Теги:Ірина Кудрик, Корюківка, ОТГ, Центр підтримки місцевого самовряду


Читайте також



Коментарі (0)
avatar