реклама партнерів:
Головна › Новини › ПОГЛЯД
Український вибір: у Європу чи вкотре до ru.їни
22-Лис-13 942 5.0 0
22 листопада 2004 року - початок «помаранчевої революції». Як і будь-яка революція, вона завершилася реставрацією старого режиму, але дещо в інших формах.
Безперечно, що отримання незалежності України мирним шляхом чи не вперше відкрило українцям шлях побудови демократичної держави.

Без винятку, за силових способыв завоювання незалежності владу завжди захоплюють диктатори. І якщо у диктатора немає «золотого запасу» (ресурсів на зразок дешевої нафти, газу або заможних громадян, яких можна пограбувати), то для «ощасливлення» патерналістськи налаштованого електорату (який приводить його до влади) він буде вимушений рано чи пізно звертатися за допомогою до інших держав. За таку "допомогу" диктатор вимушений розраховуватися суверенітетом країни.
Тож втрата суверенітету внаслідок цього не забариться. Приклад білоруського народу доводить цю аксіому.
Якщо б Третій Президент України Віктор Ющенко у 2005 році пішов би шляхом, подібним до того, яким примушують зараз рухатися Україну Азаров-Рибак-Янукович (побудова авторитаризму через розкол суспільства за мовною ознакою) незалежність опинилася б під загрозою.

Кожен хто проповідує (може й несвідомо!) авторитаризм в Україні, є ворогом її незалежності і суверенітету!

Ще з 2006 року відбувається паплюження тих, хто у 2004 році зумів мирним шляхом призупинити переможну ходу донецьких на Київ.
Той, кому вдалося хоч раз об’єднати у 2003-2004 рр. в Україні фактично необ’єднане: обидва розколоті Рухи, КУН, СПУ (Мороза), БЮТ (Тимошенко), ПППУ (Кінаха), ліберальну РіП (Пинзеника), ЛПУ (Щербаня), «Солідарність» (Порошенка), СДПУ(о) (Зінченка), Третьякова, Жванію, Плюща і навіть КПУ(Симоненка) проти злочинного олігархічного режиму Кучми-Януковича і перемогти без кровопролиття це зло, повинен стати для нації справжнім Героєм і прикладом для майбутніх поколінь.
Але таким поки не став.

Нагадаю, до цього об’єднати українців вдавалося тільки Богдану Хмельницькому у 1648 році проти польських магнатів та рухівцям на референдумі 1 грудня у 1991 році проти єльцинської Росії.
Шкода, що дехто не розуміє (можливо тупо підсвідомо боїться наступного об’єднання проти режиму!) цього і вимагає від цієї людини абсолютно неможливого: перетворення в авторитарного диктатора, який знищує заради влади під корінь усіх опонентів і конкурентів.
Механізм простий: спочатку успішно спаплюжили лідера-пасічника, а потім - тих, хто йшов за ним. І нарешті зараз добивають саму ідею мирного демократичного шляху побудови незалежної України.
На жаль, серед ура-патріотів сьогодні є забагато охочих штовхнути зневірених у «помаранчевих» ідеалах українців до прірви силового протистояння. Саме це у річницю "помаранчової революції" й провокує режим, зриваючи підписання у Вільнюсі угоди про асоціацію з ЄС і зону вільної торгівлі.
Бандитській владі для остаточної перемоги над українським народом конче потрібно, щоб їй протистояла ідеологічно подібна їй сила, яка сповідує протистояння і насильство, як головний аргумент.
Тоді влада бандитів стає непереможною. Хто б не переміг в силовому протистоянні на який штовхає український народ режим, Україну очікує не СВОБОДА і ЄВРОПА, а ru.їна.

Сергій Соломаха





Допомога проекту СІВЕРЩИНА - благодійний внесок



Коментарі (0)
avatar